** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина : новини ::03.02.2010

НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ

    3 лютий 2010 року

Пошук в новинах   

політика

                                   ТИ – Я =  МИ



На перший погляд, якось смішно виглядає заголовок статті в такому вигляді. Але не поспішайте з висновками, як про заголовок так і про статтю в цілому. Кожна дія має свій задум і переслідує певну ціль. Так ось, мудрі казали, непродумана війна приречена на поразку.  Тому на сьогоденні, найважливішою боротьбою, схожою на «війну», звичайно є вибір громадянами найвищої посадової особи нашої країни, президента. І напевно всі читачі, як і автор, у розмові з ближніми і знайомими, а  ті, які дійсно всім серцем вболівають за Україну, з своєю совістю, вболіваючи за країну, а не за посаду чи як кажуть, за тепле місце під сонцем, ставлять питання, хто і за кого?  Так ось, не стараючись займатися агітацією, ціль цієї статті є,  зробити обдуманий крок у своєму виборі, щоб не програти «війну». Тому давайте думати разом, а для цього мають бути розглянуті аргументи як за, так і проти, і потім зроблені висновки.


Найпершим і найголовнішим аргументом,  на мою думку, є визначення розвитку думок і напрямку дій кандидатів на посаду президента. Напевно ні в кого не виникає сумнівів, що головним напрямком для кандидата Януковича є Росія. Так само як те, що ми українці, ніколи для Росії не будемо рівноправними партнерами. Велич росіян закладена в них у підсвідомості. І надію на те, що пішовши на певні поступки чи умови, здобудемо взаємоповагу чи такі самі поступки, звичайно марні. Догадуюся, багато хто заперечить, що мовляв Тимошенко теж їздить до Москви і теж веде певні переговори. Так, і випереджуючи думки в порівнянні Тимошенко до Ющенка, у відстоюванні України як національної держави, звичайно вона більше  сприймається Москвою і програє Ющенку у нашому розумінні. Але так сталося після першого туру виборів, як у знаменитому вислові, в якому маленька кома, грає вирішальну  роль: «Вбити не можна помилувати.» І цю кому ставити нам з Вами. А у порівнянні сприйняття Москвою Тимошенко і Януковича, є суттєва різниця. Якщо, перша сприймається, як сильний політичний гравець, з невідомими і непередбачуваними ходами, з яким треба бути завжди настороженим і чекати після сьогоднішнього виграшу завтрашнього програшу, то в лиці Януковича послушного і виконавчого, який сам роздає цукерки і завжди готовий ними поласувати. Звичайно, аргумент про високу ціну на газ, звернення до Росії за позикою, є тими аргументами які використовуються як негативні з боку дій Тимошенко. Тільки все пізнається в порівнянні. Припустимо, президентом стає Янукович. Щоб показати вміння успішного керування, їде до Москви і отримує позику на погашення боргів, домовляється про ціну на газ в межах 150-200 доларів за 1000м. куб. Але приймає умову, про безстрокове перебування Чорноморського  російського флоту в Криму, до речі, вже неодноразового задекларованою ним думкою. Може вона бути  й підкріпленою фінансовим боком, мовляв Росія тепер буде платити в рази більше.  Звичайно байдужим, для яких Севастополь далеко, і жадних, для яких певні задекларовані суми, паморочать голову є спокусою. А для розумних і не байдужих? Який Євросоюз захоче мати в своєму  складі країну, в якій стоять іноземні воєнні бази? Зрозуміло, що при такій умові нам з Вами Українцям, ніколи не мати як членства так і вільно відкритих кордонів з Європою. Що дає безвізовий режим з Росією і Європою, різниця не до порівняння. І думаю, що вибір теж зрозумілий. Не хочеться, щоб сприймалося написане як тверді аргументи, скоріше як тема для роздумів. А їх немало. Тим більше, що до дій Тимошенко теж багато запитань і навіть претензій. Особливо у фінансовій сфері по відношенню до органів самоврядування, малого та середнього бізнесу, реалізації державних програм і багато іншого.


Тільки виникає питання. Хто дасть гарантії, що при Януковичі з його командою буде краще?  Напевно тільки ті, хто сьогодні при владі і вірить у слова Януковича, нікого з керівників не міняти на теренах Західної України. І тільки вони можуть закликати не йти на вибори, або голосувати проти всіх. Розуміючи їхню позицію, прожитий кожний день при владі це певні девіденти. Хочеться вірити, що й вони будуть далекогляднішими. Зрозуміло, що з перших днів керівництва Януковича не буде різких кроків, але як тільки укріпиться при владі… Чекайте ! Ви всі « оранжеві» тут на заході , вже на керувалися , тепер помовчіть! Звичайно , знайдуться й такі , що при різних розкладах залишаться при владі, у них завжди одне гасло: «Наші перемогли». Тільки чи влаштовує це звичайних людей, які завжди віддано йдуть за їх закликами?  Я особисто, бачу  правильність в об’єднанні всіх демократичних сил в могутній кулак, з яким буде рахуватися кожний , і дасть можливість як вимагати так і відстоювати. Та й загалом, при умові президент Тимошенко, моральне право вимагати, бо тільки щось надавши можна це робити. А сумнівів, що більшість Галичан проголосує саме так, немає. Тому ми ніколи не будемо для Януковича любими і своїми. І в кращому випадку з нами, розділеними і ворогуючими, рахуватися ніхто не буде. Це вже не раз підтверджувала історія. Та й страховку, у разі невиконання Тимошенко взятих зобов’язань та обіцянок маємо. Ті ж регіони, завжди будуть раді зміщені з посади, при недовірі до неї. Прошу не сприймати це як погрозу чи шантаж. Просто переконаний, що влада завжди має бути під контролем, і відчувати насторогу, а не повну безпечність і недоторканість. А авторитет і інтелект лідера, лицем країни.  Звичайно мої звернення до тих, хто ще не вирішив і сумнівається, хто вміє думати і аналізувати. Тільки в дискусії народжується істина. Жаль, що часто чуємо злі звинувачення та непорозуміння. Навіть без поводу посваритися, стаємо ворогами. Ми розумна і горда, працьовита і по натурі добра нація. Тому і достойні кращого життя. То ж будьмо відповідальні а не байдужі і легковажні. Приймаймо виважене і правильне рішення.  І при розв’язанні формули заголовку цієї статті, Тимошенко – Янукович = МИ, обдумавши, зробіть перевірку арифметичної дії.  МИ + ті що не хотіли йти на вибори, або збиралися голосувати за Януковича = Тимошенко.




З повагою, депутат районної ради від Громадянської партії «ПОРА» Казанівський Григорій.




^

Григорій Казанівський
депутат Сокальської районної ради

політика

НЕ ДІЛИТИ, А ОБ`ЄДНУВАТИ!



Ознайомився з статтею «А рухівець, в першу чергу, повинен бути українцем» Олега Солодяка за 12 січня, яку він написав у відповідь на мою - «Рух є і буде» (22.12.2009 р.). Кожний має право висловити власну думку, позицію... Однак, не сприймаю тону статті, тону суду останньої інстанції.


Я противник «винесення на люди» проблем внутрішнього життя партії, і якщо торкнуся деяких, то лише окреслених в статті О.Солодяка. Вважаю, що питання легітимності та інших формальностей відходять на другий план. Головне - доля Руху. Це і спонукало висловитись.


Ніколи не було мови про ліквідацію Руху в області чи районі. Навпаки, лунало від керівництва: «Рух збережемо», «Об`єднаємо національно-демокра¬тичні сили», «Створимо правицю»... А тут раптом рішення про ліквідацію Руху. Хтось же готував його, зберігаючи в таємниці від рядових членів. А чому? Що це за позиція: не згідні з рішенням Всеукраїнських зборів НРУ, оголошуємо про ліквідацію НРУ, і створюємо нову партію. А де боротьба за проведення своєї лінії?


Що це за партійна дисципліна виконувати рішення районної конференції не виконувати рішення Всеукраїнського з`їзду? Тим самим порушувати статут НРУ ст. 113. розділ V якого гласить, що «припинення діяльності (ліквідація чи розпуск) обласної чи районної організації Руху може здійснюватись виключно ухвалою Всеукраїнських Зборів Руху. Саморозпуск структурних ланок Руху їх власним рішенням не допускається» Але такої ухвали немає, і перед тим як ухвалювати подібні рішення, необхідно ознайомитись із статутом.


В попередній статті я зазначив, що питання вступу чи виходу з партії конкретної людини може вирішувати виключно вона сама. Тобто, якщо О. Солодяк і його прихильники не згідні з рішенням Всеукраїнських зборів НРУ, вони мають право вийти з партії. Але не мали повноважень ліквідовувати районну організацію. Для чого створювати партію, яка буде конкурентом партії НСНУ В. Ющенка на парламентські й місцеві вибори? Відповідаючи на запитання у якому форматі «Наша Україна» планує йти на дострокові вибори ВР у разі їх проведення, В Ульянченко (голова партії) відповіла: «Виключно як політична сила «Наша Україна». Ми неодноразово заявляли про те, що не будемо брати участь у різного роду блоках, і закликаємо інші демократичні політичні сили влитись у політичну силу «Наша Україна», лідером якої є Президент В. Ющенко» (http://www.unian.net/ukr/news-358697.html). Не простіше було б перейти в партію В Ющенка, як справжній прихильник Президента? Це було б зрозуміло.


Не треба бути шахістом, який обдумує лише один хід вперед. Ще перед виборами все говорило на те, що в другий тур вийде Ю Тимошенко. І в другому турі обов`язково будемо її підтримувати. Чи у Вас пане Солодяк інша позиція? Хотів би публічно її почути перед другим туром виборів президента України?


Бо в газеті «Сокальщина» (грудень 2009 р - січень 2010 р. №1(95), до якої Ви маєте відношення, була стаття «Він і вона - одна сатана». Я з цим погодитись аж ніяк не можу. Вони відмінні багато в чому. В передвиборчій програмі Віктора Януковича записно «надання російській мові статусу другої державної», а Юлія Тимошенко. виступаючи у Львові з нагоди Дня соборності України, чітко заявила: "Ми з вами зобов`язані захистити єдину державну українську мову, і не дати ні за яких обставин посягати на базові цінності нашої держави". І це абсолютно правильно. І не тільки з огляду на історію, але з погляду сьогодення. Одна державна мова збереже в країні спокій, який вкрай необхідний для нашого розвитку.


Не згідний з Вами, п. Солодяк, що цитувати В Чорновола можуть лише «обрані» В’ячеслав Максимович писав для всіх. Ризикну стверджувати: коли вислови Чорновола почнуть використовувати і комуністи, то тоді можна сказати, що справа Чорновола перемогла остаточно.


Не розумію заголовка «А рухівець, в першу чергу, повинен бути українцем». Для мене, не тільки рухівець, але і представники всіх політичних сил повинні стояти на українських засадах, відстоювати українські інтереси .. В протилежному випадку, діяльність таких партій необхідно заборонити. Українець не лише той, що належить до певної правильної, на Вашу думку, партії, чи голосно говорить про свій патріотизм, а людина, яка відстоює інтереси своєї громади, свого району, України не залежно від партійної чи національної приналежності. Та и врешті-решт сумлінно і чесно виконує роботу.


Повірте, тяжко спостерігати за тими подіями в НРУ і стояти осторонь. Моя стаття «Рух є і буде» був закликом зберегти Рух... А взагалі-то я не підтримую ні одну, ні другу сторону. Вважаю, що вони обидві винні у важкому становищі Руху. Не хочу бути причетним до цього...


Щоб припинити партійні чвари необхідно перейти до мажоритарної системи на виборах до місцевих рад. Тоді міжпартійні конфлікти зникнуть, і в місцеві ради потраплять представники від громад, а не від партійних кланів. А те що демократичні сили «чубляться» між собою, і не можуть об`єднатись навколо одного представника, навіть на прохання воїнів УПА, шкодить загальнонаціональним інтересам. А тепер всім нам потрібно обов`язково прийти на вибори і проголосувати за кандидата від демократичних сил.



Віталій КОМБЕЛЬ, депутат Сокальської районної ради.
2 лютого 2010 року

^

Газета
"Голос з-над Бугу"

суспільство

 У прокуратурі району

УСІ СКАРГИ, ЗАЯВИ РОЗГЛЯНУЛИ

Одним з пріоритетних напрямів діяльності прокуратури району є організація роботи з розгляду звернень та прийому громадян, нагляд за додержанням законодавства з цих питань. Під час розгляду заяв і скарг громадян, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, працівники прокуратури керуються Конституцією України, Законами України «Про прокуратуру», «Про звернення громадян». «Про статус народних депутатів України», «Про статус депутатів місцевих рад», наказом Генеральною прокурора України №9 гн від 28.12 2005 року «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України», іншими нормативними актами, інструкціями.

У 2009 році в прокуратуру району надійшло 208 письмових заяв і скарг від громадян. З них 135 вирішено (11 задоволено), 69 направлено в інші відомства для розгляду, приєднано до матеріалів кримінальних справ 4 звернення. На кінець звітного періоду залишок склав 5 заяв і скарг. Виключено з обліку 1 звернення, яке зареєстровано у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини, за результатами розгляду якого прийнято рішення в порядку а 97 КПК України. Заявникам протягом року звернення не повертали.

Аналіз показує, що кількість звернень громадян в 2009-му порівняно з попереднім 2008 р., зменшилась на 13 заяв і скарг; з них кількість вирішених звернень зменшилась на 29 та на 1 збільшилась кількість задоволених звернень.

Зокрема, з питань слідства і дізнання за минулий рік надійшло на 9 скарг менше; в т. ч. зменшилось на чотири скарги на дії органів дізнання; на 3 менше надійшло та розглянуто скарг з питань представництва громадян і держави в судах. Впродовж 2009-го не надхо¬дило скарг з питань законності постанов суду у справах про адміністративні правопорушення, в той час, як за аналогічний період 2008 року розглянута 8 таких скарг, з яких 4 - задоволено.

Разом з тим на 6 збільшилось заяв і скарг громадян з питань оплати праці (в т. ч. на 5 - задоволених звернень), що пов`язано з погіршенням економічної ситуації в цілому по країні, а також обумовлено регіональними проблемами вугільної галузі.

Переважна більшість (58) звернень надійшло від жителів Сокаля; 26 - з Червонограда; 2 - з Великих Мостів; 3 - з Белза; 5 - з смт. Жвирка; по 2-3 - з сіл Горбків, Піддубне, Заболоття, Тартаків, Скоморохи, Волиця, Хлів-чани; по одному - з Острівка, Спасова, Войславич, Острова, Межиріччя, Борку та інших сіл району.

Чому найбільше скарг з Сокаля? Бо це найбільше по кількості населення в районі місто, в ньому проживає 21113 жителів. На його території розташовані всі комунальні, промислові та інші підприємства різної форми власності. Скарги від жителів Червонограда в основному стосуються питань охорони та оплати праці на шахтах та в інших виробничих підрозділах ДП «Львіввугілля».

Як зазначено вище, в 2009 році в порівнянні з 2008-им, збільшилась кількість задоволених звернень громадян. Загалом, задоволено із розглянутих 11 звернень, з них з питань захисту конституційних прав громадян - 8, з питань слідства і дізнання -3.

Зокрема, в ході перевірки по зверненню Ю. 3. Якимовича встановлено порушення його конституційного права на своєчасну та повну оплату за виконану роботу директором ВАТ «Червоноградська автобаза», який допустив заборгованість по заробітній платі та розрахункових з 2007 року в сумі 4976.66 гри. За результатами розгляду звернення поновлено права заявника шляхом внесення позову в порядку наказового провадження про видачу судового наказу про примусове стягнення з ВАТ «Червонофадська автобаза» та ВАТ «Львівська вугільна компанія» заборгованої заробітної плати 6 позовів за зверненнями громадян.

Відновлено конституційні трудові права громадянина Р І. Сітка, за результатами розгляду звернення якого прокурор вніс припис про усунення порушень Закону України «Про оплату праці» та КЗпПУ і негайну виплату заборгованої заробітної плати, який виконано. Крім цього, перевіркою за заявою гр-ки М. П. Петрик по факту крадіжки з свиноферми, скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та одночасно порушено дисциплінарне провадження відносно дільничого інспектора Сокальського РВ ГУ МВСУ у Львівській області.

Також за результатами перевірки звернення гр-на Р С. Семенка прокуратура району скасувала постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та одночасно порушила кримінальну справу за фактом ДТП за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України.

Як свідчать наведені приклади по задоволених зверненнях громадян, основною причиною порушень їх конституційних прав є необізнаність відповідальних службових осіб з діючим законодавством про працю, яке необхідно знати при здійсненні владних повноважень. Причинами прийняття органами дізнання райвідділу міліції незаконних рішень є неповнота перевірок, що проводять за зверненнями громадян, та невідповідність висновків за їх результатами

Упродовж 2009 року надійшло 16 повторних скарг, переважна більшість яких від мешканця села Піддубне В. В. Павліва. Він подав 11 повторних скарг з аналогічних питань на дії адміністрації ДП «Львізвуплля» щодо якості вугілля, яке безкоштовно видасться пільговій категорії громадян, а також на незаконність прийнятих рішень органами дізнання за своїми заявами на дії голови товариства військових мисливців і рибалок П. С Сайчука з 2005 року по даний час. Кожна з повторних скарг розглянута, заявникам надіслано письмові відповіді з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Задоволених скарг серед повторних звернень громадян немає.

Ма особистому прийомі у працівників прокуратури побувало 87 громадян 23 прийняв особисто прокурор, що на 11 більше, ніж у 2008 році. Прокурор району торік також провів прийом громадян за місцем проживання в смт. Жвирка, на території Опільськоі і Тудорковицької сільських, Белзької, Великомостівської міських рад.

Прокуратура району також провела 8 перевірок з питань додержання вимог Закону України «Про звернення громадян» в Савчинській. Тудорковицькій. Лучицькій сільських радах, в Сокальській та Белзькій районних лікарнях За наслідками проведених перевірок внесено 5 подань про усунення виявлених порушень Закону України «Про звернення громадян» та 1 постанову про порушення дисциплінарного провадження, за результатами розгляду цих скарг 5 посадових осіб притягнуто до відповідальності.

Марина ПЕРЕТЯТКО,

старший помічник прокурора

Сокальського району, молодший радник юстиції

^

Газета
"Голос з-над Бугу"

суспільство

ВІДРОДІМ ДАВНЮ СЛАВУ ТАРТАКОВІ



Люблю слухати по радо передач про замки Львівщини. Змістовна серія матеріалів саме на цю тематику була опублікована у газеті «Високий замок». Власне із ЗМІ я дізналася багато цікавого про замок Лянскоронсьхого у Золочеві, про те, як пишається цією архітектурною перлиною місцева громада. На жаль, практично не згадується інший самобутній і колись дуже красивий палац магната Лянскоронського у моєму рідному селі Тартакові.


У XVIII столітті Тартаків був містечком. У власності Фелікса Потоцького було багато землі Тут була суконна фабрика, відбувались ярмарки, в чудовому замку, збудованому у стилі французького необарокко, мешкав пан Згодом цей палац став власністю Лянскоронського. Але в цій родині сталася страшна трагедія - помер єдиний дев`ятирічний син. Старші тартаківські міщани, очевидці розказували, що пані дуже побивалася за сином, щодня її можна було побачити на тартаківському цвинтарі біля його могили. І щоб врятувати дружину від цього нестерпного страждання п. Лянскоронський продає Урбанським маєток у Тартакові, а сам з дружиною переїжджає до Золочева.



ЖИТТЯ ВИРУВАЛО


Тартаківці щирі, добрі і гостинні люди дбали про село, про його красу і культуру: дороги обсаджені вербами, узбіччя, вимощене широкими кладками, радували око. Навколо пасовища росли тополі, бур`яни викошені, пахло шаваром Посеред села стояла читальня. Активно на громадській ниві працювали «Просвіта», «Союз українок», «Сільський господар». І молодь, і старші ходили до читальні. Інтелігенція, священик допомагали готувати концерти, ставили вистави. Тартаків був прикладом для інших сіл у розвої національної культури.


Сестри-василіянки в захоронці виховували дітей і підлітків в духовному та патріотичному дусі. Вже у восьмирічному віці ми знали і про Голодомор, і про заборону церкви на Східній Україні На відпуст на Івана Хрестителя після Богослужіння під церквою ми виконували руханку, співаючи:


Там у совітах край у руті,


Навіть молитись ворог не дасть.


Боже великий, дай Україні


Силу і славу, волю і власть.



НАША ЦЕРКВА


Тартаківська церква гарна, наче великодня писанка. Чудотворна ікона тартаківської Божої Матері своїм омофором огортає сільську громаду, опікується парафіянами храму, відвертає біди. А навпроти святині, через дорогу стоїть плебанія. До 1947 року у ній жив священик з сім`єю. Навколо плебанії росли акації, сад, був великий двір і господарські будівлі. Та радянська влада вигнала пароха звідти (о. Гринишин не згодився прийняти православіє, стати православним священиком) А з пленбанії зробили колгоспну контору: будівлю розширили, добудували другий поверх. Нині ж, коли закінчилося комуністичне свавілля, плебанію треба віддати церкві, бо цей будинок не колгоспна власність, а власність громад сіл Тартакова, Борку. Романівни. Горбкова Нині священик о. Б. Лилик мешкає в приміщенні колишньої захоронки, добре, що відстояв та відремонтував цей громадський будинок. Але ж у Тартакові є справжня плебанія, де б мали мешкати священики, які правлять і будуть відправляти у нашому храмі. А кажуть, що це приміщення продають і перепродують. Не знаю, як почуватиме себе покупець, коли дізнається, що ця будівля належала і має належати церкві Навіть за радянської влади були чесні люди, справжні українці, серед них - і вихідці зі Східної України. Пригадую, одного вечора прийшов до нас в хату майор прикордонної застави Іващенко і сказав моєму батькові, що вранці прийдуть закривати церкву. Сестра Ярина побігла до сусідів: Колянка, Водинюка, Ковбаси, щоб стежили за чужинцями, а я через садок - до плебанії, аби попередити отця про почуте.


Священик відразу пішов у церкву і що зміг, то сховав. Тому хочу звернутися до керівництва Тартаківської сільради: допоможіть і посприяйте, аби церковна будівля - плебанія, знову була у власності громади. Адже у цьому добудованому приміщенні міг би ще й церковний хор проводити свої репетиції.


І ще пригадалось. На Успіння Богородиці в тартаківській церкві був великий відпуст. Приїжджали люди з близьких і далеких околиць. Ночували, аби вранці потрапити на Всеночну Молилися. Святили воду. І Божа Мати допомагала людям. Трапився такий випадок. У 1946 чи 1947 роках (нині докладно і не пригадаю) у Перв`ятичах та Спасові були облави. В Перв`ятичах у криївці переховувався хлопець - одинак у батьків. Згорьовані мати і батько передали просьбу священику виправити Службу Божу. Отець Гринишин пішов вночі до церкви, запалив свічку і молився цілу ніч до Матері Божої і та вислухала благання батьків та молитву отця. Вранці облаву зняли, а напівживого юнака вдалося врятувати. Хіба це не чудо? Не ласка нашого Господа? Цей хлопець, тепер вже доросла людина, ще й донині мешкає у Спасові і обов`язково впізнає себе, а за отця Гринишина відправить панахиду.



ВЕРХОВЕНСТВУЄ БАЙДУЖІСТЬ


Шановна громадо Тартакова, не майте мені за зле, що прошу вас продовжити справу наших предків. Вам є кого наслідувати, адже наше село викохало чимало патріотів, справжніх українців, які боролись за українську ідею. Не замикаймось у власному колі, а озернімось навкруги, який гарний наш Тартаків. Але Звертаюсь до сільської влади: не ображайтесь на мене, вісімдесятирічну жінку, але не можу не сказати про дороги Вони жахливі Від костела до церкви ні проїхати, ні пройти: яма на ямі і ямою поганяє.. Вздовж дороги у літній період бур`яни. А через Тартаківець курсують далекобійні автобуси на Луцьк. Хіба не встидно? Або ж подивіться на наші обійстя Будинки чепурні, навесні квітники милують око різнобарв`ям квітів, сучасні огорожі, а за ними - чортополох. Бо за плотом не моє, хоча проти мого двору. Це,  дорогі односельці, страшна байдужість опановує нас і робить злими, черствими, себелюбами і не тільки. Прикладом може бути цвинтар, де гарні пам`ятники стоять на могилах наших рідних, а за огорожею - купи сміття. А дорога до нього? Після дощу хоч вертольотом добирайся. Але ж цвинтар - то святиня, місце вічного спочинку. Тут похоронені духовні особи. Син о. Олексина - український патріот, загинув у концтаборі Освєнцім, а могила його батька не дуже доглянута. Частіше варто приходити тартаківцям і до стрілецької могили, адже там лежать справжні сини України. Або ж пам`ятник на могилі сина п. Лянскоронського. де хлопчик з сумним гарним обличчям сперся на хрест і напис польською мовою: «Нехай буде воля Твоя». Огорожа навколо могили «розійшлася» Цвинтар - то наша історія, то наша велика любов і шана до тих, що відійшли. На тартаківському спочиває стільки українських патріотів, священиків, вчителів, стрільців УГА і вояків УПА і просто наших рідних Вони не заслуговують лежати в бур`янах.


Шкода, що палац понищила пожежа, а парк - люди. Якби сюди прийшов багатий інвестор, його можна було б відновити. З цього палацу міг би вийти   гарний санаторій, адже за два кілометри від села, під лісом Лисохою колись било цілюще джерело. Воду з нього брало тартаківське і сокальське панство Селянам води не давали, бо джерело і лісок належали панам Лянсхоронським, а згодом Урбанським. Джерело було дуже глибоке, називали безоднею. Коли колгосп робив меліорацію, то його засипали, але з нього і тепер пробивається вода. Гарно було б, коли б на полицях крамниць з`явилася «Тартаківська джерельна вода».


Сподіваюся і вірю, що спільними зусиллями церкви, школи, громади Тартаків поверне свою давню славу.




Ольга КОСИНА,


уродженка с. Тартакова, нині мешканка м. Миколаєва Львівської обл.


2 лютого 2010 року



^

Газета
"Голос з-над Бугу"

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
03:59, 17 липня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464