влада

30 травня т.в.о. Сокальської райдержадміністрації І.Бережницький взяв участь у тринадцятому засіданні Ради транскордонного об"єднання "Єврорегіон "Буг" (Сокальський район є асоціативним членом Єврорегіону "Буг", в котрий також входять Жовківський район Львівщини, Волинська область, Люблінське воєводство (РП) та Брестська область (Бєларусь). У ньому взяли участь делегації з України, Польщі та Бєларусі.
Їх привітали голова Волинської облдержадміністрації, голова Президії Ради Єврорегіону "Буг" М.Романюк та голова обласної ради А.Грицюк. В ході засідання були розглянуті наступні питання: про діяльність транскордонного об"єднання "Єврорегіон "Буг" у 2007 році та плани спільної роботи на 2008 рік; про сучасний стан та напрямки співробітництва у сфері розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури; про співпрацю у сфері охорони навколишнього середовища; про створення робочої групи з питань перетину кордону і кордонних переходів; тощо.
^
РДА
Сокальська РДА
релігія

Горнімось до своєї святині
110 років тому у Скоморохах звели величавий Свято-Вознесенський храм наші діди і прадіди із Скоморох, Ількович, Ромоша. Не було в них великих заощаджень, не було техніки, не було високих шкіл, багатого досвіду, а була велика любов до Бога і мудрість від природи. Як кажуть, із праці мозолястих рук і доброти душі звели вони наш храм. Парохом на той час був о. Микола Миколаєвич, служив в Скоморохах з 1871 по 1916 рік. Аж 45 років!
Ми завжди молимось «за будівничих храму цього» і самі стараємось його підтримувати, оновляти. За пожертви парафіян церква знову оновилась ззовні.
Боляче, що багато людей байдужі до Богослужінь і не розуміють, що втрачають. Але приємно, що про церкву дбають усі. Саме церква згуртовує нас в одну скоморохівську родину. Разом вміємо веселитись, разом радіємо, в дні печалі - сумуємо. Дуже хочеться звернутись до тих, хто не бере щонеділі участі в Святій Літургії, запросити їх до родинної скоморохівської молитви за село наше, за здоров`я всіх, за урожай плодів земних. Приходім до церкви, дякуймо Богові за всі ласки, не чекаймо того часу, коли нас силоміць понесуть до церкви. Чи не за Божим благословенням ми з маленької зернини вирощуємо хліб, печемо запашні короваї, з дрібного коріння виростають пишні квіти, соковиті фрукти. Все це ми бачимо, відчуваємо аромат їхній і смак, ходимо своїми ногами по цілющих травах. Чи це не щастя? Творім добро, очищаймо своє сумління в покаянні і пізнаємо справжнє людське щастя!
Всі визначні події нашого життя пов`язані з церквою. Немовлятами ми вустами хресних батьків обіцяємо бути християнами, з трепетом в душі йдемо до першого Причастя, в шкільне життя нас благословляла церква. Випускників в життєву дорогу теж благословляє церква. А яке весілля без вінчання в рідній церковці? Як берегиня роду скоморохівського, стоїть вона на возвишші в задумі. Тільки у великі торжества тішить душу церковний дзвін, а ще скликає нас на молитву, чи сповіщає про відхід когось із нас у вічність... Горнімся до своєї святині, де витає Дух Святий, де є Христос посеред нас, де на нас спадає ласка Божа.
З предвічних часів дійшла до нас така мудра порада: йдучи з церкви додому, нікуди не заходити, а нести благословення до своїх осель.
В народі кажуть: серце, багате любов`ю, ніколи не знає спочинку. В ці передсвяткові дні хочеться подякувати люблячим серцям, які є серед нас. Це наші сестриці -Євгенія Левицька і Ірина Волос. З юних літ жертовно працюють для церкви братчики-Ярослав Приступа і Володимир Гойдало, вдячні ми Петру Бецелюку, Володимиру Криштофу, велику подяку молодим провізорам - Богдану Дині, Петру Федику. Добрий приклад подають всім директор ПАФ «Селекціонер» Зеновій Шевчук, бригадир Методій Ситник, дбаючи про красу навкола церкви, цвинтаря, села. Дякуємо.
Незабаром по всьому християнському світі благовісним дзвоном залунає: вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя! Поспішім всі до Свято-Вознесенського Престолу, просім мудрості для дітей, щоб уміли підняти-поцілувати окраєць хліба, що впав на землю, щоб оберігали молодий пагінець, що тягнеться до сонця, щоб не лихословили, поважали старість. Молімся, бо за молитвами нашими буде нам. Без молитви, Божого благословення даремно нам рано вставати, пізно лягати.
110 літ тому в день Вознесення
Завітав у церкву Дух Святий.
110 літ Він шле благословення
На долю всіх своїх дітей.
Вклякнім всі й щиро помолімся,
Юнацтво, старші, дітвора,
До Христа-Бога, що вознісся,
Віддячитись прийшла пора.
110-ліття церкви! Піснь несеться...
І кличе нас церковний дзвін.
Хай Вознесвнський храм
святиться
Для багатьох ще поколінь.
Хай ниви наші колосяться,
Дари дає земля свята,
Молитва до Престолу ллється
На многі благії літа.
Марія Кащук. с. Скоморохи.
3 червня 2008 р.
^
Газета
"Голос з-над Бугу"