влада
На черговій XXVII сесії Сокальської міської ради розглядали важливі питання життєдіяльності Сокаля, насамперед, про затвердження плану соціально-економічного розвитку міста на 2010 рік та бюджету міста на цей же рік.
Особливо жваво депутати обговорювали перше питання, вносили свої пропозиції, дискутували. В обговоренні взяли участь не лише народні обранці міської ради, а й районної - Григорій Казанівський та обласної - Марія Христинич.
Отже, як відзначив доповідач, міський голова Петро Савчук, що цей план соціально-економічного розвитку є одним з кращих за останні три роки. "Це зумовлено тим, - продовжив виступаючий,- що торік перший раз за 15 років з бюджету міста не вилучали коштів, бо ми з вами не дали. Нам виділили дотацію 940 тис. грн. на захищені статті, відповідно мали перевиконання дохідної частини. Отже, є вільні лишки, які дадуть можливість закінчити цей рік більш-менш нор мально і виділити кошти на те, що найбільш необхідне для міста, адже ми заборгували перед сокальцями. Депутати Сокальської міської ради дуже плідно попрацювали в комісіях та на президії саме з цього питання.
І спільними зусиллями у нас "народився" план соціально-економічного розвитку".
Опісля міський голова проаналізував кожну цифру, порівнюючи її з минулорічною. Дохідна частина міського бюджету зменшена на 2 млн. грн і планується цифра10368960 грн. Більше коштів, ніж у минулому році виділено на благоустрій міста, послуги санітарної обробки. На цей рік закладено ви датки на капремонт покрівлі будинку по вул. Героїв УПА, № 31; дитячих дошкільних установ №№ 1,5,8,9, школи-саду. Видатки по бюджету розвитку: капремонт дороги по вул. Шевченка; реконструкція приміщення дошкільної установи №8; закінчення робіт по прокладанню тротуару по вул. Тар-таківській; ремонт даху будинку №144 по вул Шептицького (заборгованість); капремонт житла по вул. Тартаківській, 38; виготовлення Державних актів на земельні ділянки дитячих дошкільних установ; придбання грейдера, годинника; очист¬ка меліоративних каналів міста; капремонт освітлення по вул. Шептицького, Мулявки, Львівській, Залізняка; відзначення державних свят... Фінансуватимуть ці заходи переважно з вільних лишків, бюдже¬ту розвитку, загального фонду і навіть з обласного бюджету. Також передбачено надходження коштів від продажу п"ятьох земельних ділянок на аукціоні. І саме вони будуть спрямовані на капітальний ремонт аварійних будинків та купівлю техніки для промивки каналізації. Співдоповідач Богдан Леськів доповнив план соціально - економічного розвитку міста, дав свої роз`яснення і пропозиції, підкресливши, що без допомоги районної влади не вдасться відремонтувати дороги та освітлення в місті. Присутня на сесії депутат обласної ради Марія Христинич повідомила, що обласна рада запланувала профінансувати програми по комунальних дорогах, очисних спорудах в Сокалі, а також висловила жаль -і подив стосовно того, що під час Всеукраїнських спор¬тивних змагань непривабливо виглядали нескошені травники на центральній вулиці міста, де під звуки маршу марширували спортивні сім`ї з усієї України.
Депутат районної ради Григорій Казанівський звернув увагу на необдумане встановлення дорожніх знаків в окремих місцях міста, а також попросив депутатів працювати послідовно, тоді з допомогою районної та обласної влади можна вирішити найскладніші проблеми.
Ще на одній проблемі загострив увагу присутніх депутат міської ради Богдан Зарічний. Йшлося про аварійний (з 1990 року!), будинок №117 по вул. Шептицького, де меш¬кає дванадцять сімей, а окрім цього тут є перехід до дитсадка №1, котрий з кожним днем стає небезпечніший. Він навіть запропонував механізм переведення коштів з однієї статті на іншу, і те що заплановано можна буде зробити пізніше. Підкреслив, що без жодних власних інтересів лобіює це питання, бо хоче допомогти своїм виборцям. Де путати погодилися, що ситуація в згаданому домі непроста, проте перерахували ще 26 будинків, котрі є аварійними. Вирішили в міру надходження коштів врешті взятися за ці будинки-руїни. Також в обговоренні взяли участь Роман Пашковський, Олег Сольвар, Євген Музика, Богдан Тракало, Володимир Конопльов та інші. Згодом депутати затвердили план соціально-економічного розвитку міста на 2010 рік
З наступних питань: про затвердження бюджету міста Сокаля на 2010 рік, штатного розпису та кошторису видатків на утримання міської ради та її виконавчого комітету на 2010 рік; про направлення коштів зі спеціального фонду; про скерування вільних лишків коштів місцевого бюджету станом на 1 січня 2010 року доповідала завідуюча економічним відділом Людмила Ділай.
Про затвердження пропозицій щодо оптимізації схеми теплопостачання в Сокалі на 2010 рік доповідав директор КП "Сокальтеплокомуненерго" Володимир Кіпень.
Як завжди, розглянуто земельні питання, з якими виступав земле впорядник Любомир Миколайчук, а також депутатські запити і звернення, заяви та скарги мешканців міста.
4 червня 2010 р.
Оксана ПРОЦЬ.
^
Газета
"Голос з-над Бугу"
освіта
Журавлиним ключем до колишнього приміщення Сокальського педучилища, а нині Сокальської школи-інтернату, котра вже вп"яте гостинно відчиняє свої двері перед першими господарями цього навчального закладу, як до рідного гнізда, злітались посивілі лелеченьки на відзначення 100-річчя спорудження Сокальської семінарії, з якої усе розпочиналось. Саме у 1910 році семінарія перейшла у власний будинок, в якому сьогодні розміщений спальний корпус школи-інтернату. У цьому ж році директором призначили Володимира Коцовського, котрий разом з професором о. Огоновським був співавтором малої граматики української мови. В час воєнних лихоліть Першої світової війни, 1 серпня 1914 року, австрійські війська зайняли будинок, а згодом війська російські розташували там шпиталь. Навчання було перерване. Проте в листопаді 1918 року, після проголошення ЗУНР, відновлено роботу семінарії і директором призначено о. Захарія Лехицького. А студенти-семінаристи склали присягу на вірність Західно-Українській Народній Республіці. Та недовго тішились українським навчальним закладом майбутні вчителі, у період міжвоєнної польської окупації проводилась добре спланована полонізація. Чимало студентів семінарії були репресовані польською владою. Не менш репресоване було студентство педшколи, а згодом педучилища, після приходу перших, а потім і других "совєтів". Та все ж цей навчальний заклад працював плідно аж до 1958 року і випустив когорту вчителів початкових класів, котрі не одному поколінню учнів передавали свої знання. Отож, поколінню учнів передавали свої знання. Отож, того весняного дня вони зійшлися разом у стіни рідного навчального закладу.Правда ряди їх поріділи, бракувало погляду багаьохьох очей, їх усмішки, сердечного слова. Бракувало, аж до щему у серці... А ті що змогли, нехай навіть з паличкою, то прийшли і приїхали, щоб побачитись (можливо й востаннє), щоб наговоритися, згадати і навіть поспівати. І дивлячись на осередок організаторів, таких веселих, щасливих, ініціативних і життєрадісних, і не скажеш, що цим людям вже далеко за шістдесят.
Ще перед самими урочистостями колишні студенти оглядали виставку вишиванок: сорочки, серветки, картини - це творіння рук і душі художньої майстрині Марії Савчин.
Заходжу в зал, а там стільки знайомих облич, незважаючи на похмуру, дощову погоду, таких радісних, світлих, одухотворених. Бо вони знову зустрілися, десь у минуле відійшли роки... І ось на середину зали виходять ведучі: Галина Шпак (донька колишньої студентки педучилища Любові Ващук) та колишній випускник, нині доцент університету Збройних сил України Богдан Козярський. Щирим поетичним шевченковим словом звернулися до своїх друзів. Сердечно привітали трьох викладачів педучилища, які прибули на зустріч: Захара Гнідця, Івана Романяка та Анатолія Уханьова. Оплесками подякували за привітання, яке передав колишній завуч педучилища Зиновій Стоницький, котрий попросив своїх колишніх вихованців не полишати задуму відновлення педучилища у Сокалі. Про віхи становлення Сокальської вчительської семінарії розповів випускник педучилища 1957 року, історик Олексій Сидор. Поетичними рядками звернувся до своїх вихованців викладач Захар Гнідець. Про студентські роки пригадали у віршованій формі Богдан Коз ський та Ніна Рай. Із заключним словом до всіх присутніх звернувся голова Братства студентів Сокальського педучилища Богдан Кручкевич.
Але ж що то за свято без пісні! Зі сцени лунали чудові українські пісні, які дуетом виконували мама і донька - Любов Ващук та Галина Шпак. З в"язанкою співанок виступали посивілі хористи, колишні випускники педучилища. їх дружно підтримували і інші присутні у залі. На сцену вийшла внучка Богдана Кручкевича Орися Мигаль, нині студентка коледжу, а тоді, на першому з"їзді студентів педучилища, ця нині вродлива юнка була ще зовсім дитям. Тим не менше, її спів був таким же щирим і сердечним, як і тоді. Не оминули свята і нинішні господарі цього приміщення - учні та вчителі Сокальської школи-інтернату. Вони подарували чимало гарних хвилин присутнім у залі. Опісля, вже традиційно, колишні випускники Сокальського педучилища біля пам"ятника Т. Шевченку заспівали "Заповіт".
На першу зустріч, а це було у 2002-му, прибуло 136 випускників, у цьому році - шістдесят. Найчисельніше товариство - випускників останнього, 1958 р. випуску. Найстаршою випускницею на цій зустрічі була колишня студентка другого випуску, 1946 року, Сокаль-ського педучилища Ярослава Іванець.Так, "зорепадом летять, роки", але допоки вони разом, допоки збираються, то зорепад їх ще не погас.
4 червня 2010 р. Оксана ПРОЦЬ
^
Газета
"Голос з-над Бугу"
НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ
