** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина : новини ::16.03.2010

НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ

    16 березень 2010 року

Пошук в новинах   

економіка

ВИРОБНИЦТВО МОЛОКА Є РЕНТАБЕЛЬНИМ


Сніжна та морозяна зима дещо затримала весняно-польові роботи. Але працівники ПАФ «Білий Стік» не сидять без діла, а готують техніку, щоб тільки-но пригріє сонечко вийти в поле. Зате тваринникам вистачає роботи у всі пори року. Нині вони дбають, щоб належно доглянути худобу на відгодівлі. У агрофірмі налічується 470 корів, чверть з них нині у запуску. Та незважаючи на це, господарство за два місяці 2010-го отримало на 15% вищий надій, ніж за відповідний період минулого року.


Працівники сучасного доїльного цеху Руслана Лах, Галина Мельник, Андріана Литвин, Володимир Жеребецький, які працюють через день, надоюють від корови від 20 до З0 кілограмів молока. Відтак агрофірма щодень отримує 51 центнер цього поживного продукту, а продає 53 центнери, бо його жирність становить 3,9%, а вміст білка - 3,4%. Тож виробництво молока для господарства є рентабельним і приносить щоденний прибуток.


Мирослава КОСТЮК, економіст ПАФ «Білий Стік».



^

Газета
"Голос з-над Бугу"

суспільство

ЩОБ ЗНАЛИ ЕКОЛОГІЧНУ СИТУАЦІЮ КРАЮ.


Незважаючи на складні економічні умови, протягом останніх років в районі відбуваються певні позитивні зрушення у формуванні та реалізації екологічної політики. Зокрема, звертають увагу на екологічні проблеми районна та міські органи державної влади та місцевого самоврядування, спостерігається планування вирішення екопроблем, розроблені та затверджені регіональні та галузеві природоохоронні програми.


У відповідності до вимог відповідних Законів України, розпорядженням голови Львівської ОДА від 15 лютого 2010 року № 108/0/5-10 затверджено «Регіональну програму екологічної освіти та виховання Львівщини на 2010-2014 роки». Вона розроблена Західним науковим центром НАН України і МОН України на замовлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області.


Цією Програмою, прогнозований обсяг фінансування якої становить 4750,0 тисяч гривень, зокрема, передбачається створення та організація роботи громадського регіонального центру екологічної освіти і виховання при Орхуському інформаційному центрі Державного управління охорони навколишнього природного середовища Б ЛЬВІВСЬКІЙ області, підготовка, підвищення кваліфікації й перепідготовка викладачів екологічних дисциплін, державних службовців, керівного складу підприємств, установ та організацій, розробка й видання якісної навчальної та екологічної літератури для дітей та широких верств населення, виробництво радіо- і телепрограм на природоохоронну тематику, створення на базі об`єктів природо-заповідного фонду інформаційно-екологічних центрів, музеїв природи, мережі екологічних стежок та туристичних маршрутів, а також організації літніх екологічних таборів.


На часі назріло питання розроблення та затвердження відповідної Програми у Сокальському районі та Червонограді із залученням до її реалізації громадських організацій екологічного спрямування, засобів масової інформації, навчальних закладів, лісогосподарських підприємств та широких верств населення.



Володимир ДАЦИК, головний спеціаліст Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області.


^

Газета
"Голос з-над Бугу"

суспільство

Роздуми випускників

Дорогоцінний скарб майбутнього України.



Як мудро влаштований світ! Верховний Творець в кожну душу разом із життям вдихнув талант, щоб цей світ не просто існував, а - розбудовувався, вдосконалювався, зростав духовно.


На щастя, Бог і далі дбає про нас, піклується майбутнім своїх творінь, майбутнім планети, і майбутнім України. До такого висновку спонукають твори цьогорічних випускників шкіл Сокальського району (а саме: здібних дітей, що належать до пільгових категорій), учасників 1 туру Міжнародного конкурсу «Ким я хочу бути? Як я цього досягну?», який у лютому вшосте відбувся на теренах Сокальщини.


Тож яке воно, наше Майбутнє? Придивімось уважніше. В його осяяних надією очах - відблиск сьогодення. Прислухаймось до його серцебиття.


Адже наші діти - це наша совість. Вони все бачать і все розуміють...


їм - слово... «Зараз ми нарікаємо, скаржимось на погане життя, але самі не робимо нічого, щоб зберегти незалежність, чекаємо, що це зробить хтось інший...


І тому я хочу стати істориком, попрацювати з архівами, вивчити досконало і розкрити невідомі сторінки історії, донести до теперішніх і майбутніх поколінь правду, а не фальсифікацію про мій народ.


...Я вірю, що наступні покоління знатимуть і дорожитимуть історією свого народу, бо він вартий того, щоб про нього говорили в світі з пошаною і любов`ю, а не сміялись з недолугих політиків, які, на жаль, забули і про народ, і про державу» (Олена Гнатюк, Сокальська ЗШ №5, майбутній історик).


Також вболіває за долю рідної країни і додає кілька влучних словесних штрихів до «портрету сучасності» учениця 11 класу Поторицької ЗШ Оксана Пуняк (майбутній журналіст): «Мені боляче спостерігати, як люди «ведуться» на солодкі обіцянки політиків, огидно чи то в транспорті, чи то в магазині, чи то просто на вулиці щодня слухати брутальну вуличну лайку з уст молоденьких дівчат; прикро дивитися, як русифікується народ, коли в нас є своя незалежна країна з чудовою, милозвучною, багатогранною українською мовою.


Я мрію бути журналістом, щоб завдяки магічному слову, відкрити людям очі, розбудити їхню свідомість, відновити їхню віру і розчистити їхні душі, позбавити їх страху... Хочу навіки стерти той стереотип, який твердить, що... преса - це гра слів, і навіки закарбувати інший: журналістика - це правда життя". 


Не знаю, як інші, а я сприймаю ці висловлювання, незважаючи на їх сумні нотки, як довгождане Світло в кінці тунелю. У нас таке  безнадійне майбутнє! Воно ще нетвердо стоїть


на ногах, проте вже тверезо мислить і понад усе прагне діяти: «Сучасна людина третього тисячоліття має бути всебічно освіченою, вихованою, високоморальною особистістю. І тільки натхненна праця вчителя покликана творити на землі Людину. Саме вчителя називають «сіячем зерна добірного». А «добірне зерно» - це міцні знання та ясний розум, чисте сумління й благородство, міцний дух і неспокійне серце, світлі думки і працьовиті руки, це безмежна любов до рідного краю, материнського слова, України». Ці рядки з твору Марії Копчої (ЗШ м. Великі Мости), яка мріє стати вчителем.


Заповітні мри сімнадцятилітніх... Майбутні лікарі, вчителі, програмісти, економісти, дизайнери, історик, перекладач, еколог, ветеринар, музикант, автомеханік, міліціонер, священик тощо... І як добрий знак, серед усього розмаїта обраних конкурсантами фахів - професії архітектор, будівельник, автомеханік, автослюсар... Майбутні зодчі нової щасливої держави... Всі вони, прагнучи самореалізації, свідомо і підсвідомо пов`язують свої мрії з Україною, яка так потребує вмілих рук і творчих ідей.


Ось як роздумує про вчасний і вдалий вибір професії Юрій Курило (ЗШ №5, майбутній інженер-програміст): «Професія - як ріка, яка веде тебе по життю, де кожен прагне потрапити в правильне русло... Але життя складне і не завжди це вдається. Проте, не потрібно опускати руки і говорити, що доля сама розпоряджається. Саме ми творимо своє життя...»


«Не надійтесь на те, що покликання само прийде до вас, тільки з трудом ви досягнете його... Для того, щоб знайти улюблену працю, потрібно полюбити її, розкритись в ній» - слушно зауважує Богдан Ярчак (ЗШ с. Хлівчани), який теж мріє пов`язати свою долю з комп`ютерними технологіями.


Підтримує і продовжує його думку Олена Михайлюк (учениця ЗШ № 4, майбутній психолог): «Людина крок за кроком повинна відкривати в собі ті нахили, обдарування, що приносили б потім справжнє моральне задоволення. Але треба неодмінно пам`ятати, що будь-яка праця - це не лише знаряддя здобутків і слави, а й розчарування, які неминучі в кожній творчій роботі...


...Я зрозуміла, що не треба бути пасажиром у своєму житті, легко підкорятися зовнішнім силам, говорити: так склалися обставини, доля. У своїх труднощах не звинувачувати кого завгодно, весь білий світ, але тільки не себе. Треба бути капітаном свого життя...». 


Уважно вчитуємось в юнацькі одкровення, вивчаємо довідки і характеристики з місця навчання... Різні почерки, різні уподобання, різні вдачі... Кожного з цих дітей уже торкнула темним крилом нелегка доля (у кожного чи то проблеми зі здоров`ям, чи втрата близьких людей, чи складні обставини в сім`ї), однак їхні душі і помисли - сповнені світла... А в щирих рядках - лише де-не-де песимізм і розчарування (та й ті виправдані), в основному - це велике бажання «зробити світ і людей красивішими, творити так звані дива своїми руками», як цього прагне Наталія Кушніренко (ЗШ с. Сілець, майбутній перукар).


Майже в кожному творі - бодай кілька перлинок такої недитячої мудрості, що хочеться цитувати й цитувати. За простими, здавалося б наївними, словами, що линуть з самого серця - коди здоров`я, щастя і добробуту всієї української нації, якими не маємо права не скористатися.


Катерина Моравська (ЗШ с. Забужжя, майбутній вчитель молодших класів): «Діти - це майбутнє нашої держави, а якщо не буде майбутнього, то не буде й держави...Я хочу робити усе, що в моїх силах, щоб люди стали добріші, терпиміші один до одного. Адже майбутнє - в наших руках».


Маріанна Макаревич (ЗШ с. Хоробрів, майбутній лікар): «Я хочу бути лікарем-педіатром. Так, саме діти викликають у мене найтепліші і найприємніші почуття. Бо це ж чудово бачити щастя матері, що з її дитиною все в порядку. Вже й заради цього я хочу здобута цю професію».


Працювати з душею і для душі - що може бути кращим? Займатись улюбленою справою, відчувати себе чарівником,


творцем, майстром, господарем свого життя. Звичайно, тут


потрібна особлива внутрішня енергія, особиста внутрішня сила. Ці якості закладені у нашій молоді Творцем!


Тож знову слово за ними, романтиками і максималістами:


Ольга Сагайдак (ЗШ с. Княже), майбутній дизайнер садово-паркового господарства: «Природа прекрасна. Несмак не притаманний їй ні в сполученні кольорів, ні у формах. Нема в ній негарного дерева й квітів негарних». Іван Дацьків (ЗШ с. Бутани), майбутній лісник: «Лісник - це невтомний трудівник. Не так то і легко бути господарем зеленого лісу, не так то і легко прибирати в ньому, слідкувати за його чистотою. А ще лісник - це вічний романтик. Адже саме він чує, як хлюпоче джерело, як ранньою весною із-під снігу пробиваються перші підсніжники, як вилуплюються пташенята у гнізд».


Михайло Михальчук (ЗШ № 5), майбутній автомеханік: «Я б хотів сконструювати новий вид автомобіля... Як я цього досягну? За допомогою самовдосконалення, самовиховання, а також за допомогою наполегливої праці. Адже я є творцем свого майбутнього, все залежить від мене, ніхто не зробить цього замість мене. ...Професія - це не тільки засіб для існування, але й радість життя».


Маємо такий потенціал! Доки будемо сподіватись лише на волю Бога і на допомогу спонсорів з-за океану? Це прекрасно, що світ не без добрих людей! (Знайшлись же такі українці - в Канаді, Австралії, Великобританії - які фінансують цей конкурс, і яким не байдуже, що буде з Україною завтра). Та пора врешті-решт, засукавши рукави,  почати й самим потроху розбудовувати наш спільний дім.


...А допоки сидимо, склавши руки, наше майбутнє ревно молиться за нас.


«...У наш час, складний і жорстокий, українське суспільство потребує спеціалістів з богослов`я та релігієзнавців. Я знаю, що дорога до моєї самореалізаціі вузька і входити доведеться у тісні двері. ...І сьогодні, стоячи на порозі самостійного життя, обираючи свій єдиний правильний шлях, звертаюся до Бога. Прийми ж, Господи, й мою молитву, за всіх нас, за тих, хто живе на цьому гірко-щасливому світі, за тих, хто пройшов уже життєвим шляхом по нашій землі і за тих, хто налаштовується в нелегку путь самостійного життя! Почуй, Боже, і не запиши на роздоріжжі, навчи нас любити ближнього свого як самого себе» (Христина Луцак, учениця ЗШ м. Великі Мости, майбутній спеціаліст з богослов`я).


Приєднаймося до цієї молитви! Словом і ділом допомагаймо нашим дітям втілити свої мрії в життя! І тоді збудеться те, чого прагнемо ми всі. Те, чого так прагне душа учня ЗШ с. Тартаків Романа Пацули (майбутній священик): «...Я мрію, щоб в нашого народу було якомога більше добрих християнських родин. Щоб наші батьки голосно і відверто славили Бога, щоб вони були прикладом християнського життя для своїх дітей. Щоб наші матері виховували своїх дітей справжніми християнами, а своїм чоловікам були поміччю і порадою. Щоб діти були потіхою і славою для своїх батьків і окрасою свого народу...


...Важливо в юності запалити зірку свого бажання і впевнено йти на її світло, до досягнення мети. Щасливий той, хто запалив свою зорю».


Хтось уже ясно відчув у собі оте покликання, а хтось іще прислухається до голосу свого серця... Та на всіх них: юних, світлих душами і чистих помислами, Творець дивиться з особливою увагою і любов`ю. Впевнена, що Він бажає, щоб і ми так само дивилися на наше Майбутнє, на тих, хто завтра візьме на свої зміцнілі плечі естафету поколінь: сіятиме і жатиме, творитиме й будуватиме, навчатиме й керуватиме, і дбатиме про вічне й головне... Вони - наш скарб і наша надія.


Допомагаючи їм, допоможемо собі, допоможемо й Україні.


А тим часом, оргкомітет та журі вітає з беззаперечною перемогою в 1-му турі учасників конкурсу, чиї твори визнано найкращими, а їх автори заслуговують найвищої відзнаки «За чітку життєву позицію та професійну визначеність»: Олену Гнатюк (Сокальська ЗШ №5), Олену Михайлюк (Сокальська ЗШ №4), Христину Побережник (Сілєцька ЗШ), Івана Дацьківа (Бутинська ЗШ), Романа Пацулу (Тартаківська ЗШ), Оксану Пуняк (Поторицька ЗШ), Ольгу Сагайдак (Княжівська ЗШ), Маріанну Макаревич (Хоробрівська ЗШ), Наталю Паламарчук (Великомостівська ЗШ).


А також бажаємо успіху в конкурсі тим, хто подолав половину шляху до перемоги і змагатиметься в 2-му турі, а це: Галина Іваневич (Двірцівська ЗШ), Тарас Гнатковський (Стенятинська ЗШ), Наталя Терещук, Михайло Лозинський (Варязька ЗШ), Наталя Кушніренко, Михайло Бабич (Сілєцька ЗШ), Олена Урсту (Мурованська ЗШ), Цвітана Рома нюк (Угнівська ЗШ), Богдан Ярчак (Хлівчанська ЗШ), Ольга Назарчук (Забузька ЗШ), Ірина Маковська (Ільковицька ЗШ), Орися Кондратюк (Лучицька ЗШ), Роман Галушка (Волицька ЗШ), Микола Сенчишак, Андрій Панюта (Сокальська ЗШ № 2), Юлія Шеремета (Сокальська ЗШ № 4), Роман Доброчинський, Юрій Курило, Михайло Михальчук (Сокальська ЗШ № 5), Володимир Голубець, Павло Ковальчук, Оксана Кабала, Орислава Драбич (Сокальська гімназія), Христина Луцан, Ірина Білань, Марія Копча (Великомостівська ЗШ).


Всіх інших конкурсантів (а всього у написанні твору «Ким я хочу бути? Як я цього досягну?» брало участь 49 цьогорічних випускників з 24 шкіл Сокальського району), тих, хто не знайшов свого прізвища у вищенаведеному переліку, просимо сприймати даний факт не як поразку, а як стимул до ще більш наполегливої праці на шляху до обраної професії.



Любов БЕНЕЦИШИН, поетеса, член журі конкурсу.
16 березня 2010 року

^

Газета
"Голос з-над Бугу"

спорт

БРОНЗА -У КАРАТИСТІВ


26 лютого зі Львова відправились два комфортабельних автобуси у напрямку польського кордону. Це їхали каратисти на змагання - спортсмени з Києва, Харкова, Чернівців, Луцька, Львова (5 клубів), Червонограда, Сокаля. 27-28 лютого 2010 року у м. Лодзь (Польща) відбувся кубок Європи з карате-до (WKF).


Строго юридично це не була збірна України, але фактично саме так й стало. Зусиллями професійної ліги Карате (Роман Гуц) відбулася не лише поїздка, але й фактично сформувалась збірна України. Федерацію "Карате-до Шотокан Червоноград-Сокаль" представляли Мирон Піньковський (11 років, Червоноградська гімназія), Володимир Горбань (1З років, Сокальська гімназія).


Обидва спортсмени привезли по бронзовій медалі. Мирон у важких поєдинках здобув трете місце у куміте. Володимиру не пощастило в індивідуальних поєдинках. Але його включили в склад київської команди. І тут пробитися у фінал не вдалося.


Але й третє місце у таких змаганнях - це великий успіх.



Андрій ГОРБАНЬ.

^

Газета
"Голос з-над Бугу"

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
21:55, 11 листопада 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464