культура
«Мамині зіроньки»- в яблуневому цвіті
Два дні в Сокалі було справжнє свято: на XIV Міжрегіональний фестиваль дитячої пісенної творчості «Мамині зіроньки-2008» приїхали юні співаки з Луцька і Городка, Володимир-Волинська і Червонограда, Нововолинська і Жовкви, Луганщини і Рава-Руської... Усі конкурсанти - від малого до великого славили у піснях Матір - рідну неньку, Божу Матір, Україну.
...Від сцени не можна було відвести очей: ніжно-рожевий яблуневий цвіт, яскрава зелень символізували співочу юнь, яка розкривала перед глядачами свої таланти. Чотирнадцятий раз у місті над Бугом засяяли «Мамині зіроньки». Настоятель храму св. ап. Петра і Павла Ярослав Кащук благословив учасників конкурсу на славу Матері Божої і всіх земних матерів. Фестиваль уже давно став визначним явищем у культурно-мистецькому житті регіону. Привітати його учасників прийшли т. в. о. голови райдержадміністрації Ігор Бережницький, голова районної ради Олег Солодяк, сокальський міський голова Петро Савчук, заступник голови РДА Марія Христинич, начальник управління культури і туризму Лариса Фарин... Ведуча Олена Саганська ледь встигала надавати слово всім бажаючим виступити.
З сорока чотирьох конкурсантів - третина була з Сокальщини. І як підкреслила голова журі фестивалю професор, декан Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка Марія Макара, сокальчани мали великий потенціал. Гран-прі отримала сокальчанка Лариса Адаменко за прекрасно виконані пісні «Умираю, моя мати» та «Квітка-душа». Другу премію присудили Тетяні Ничай із Завишні (молодша група) та Михайлу Олексину із Сокаля (середня); третю – Андрію Рачинському з Великих Мостів (молодша група) і Теодору Янику з Сокаля (середня). Як завжди відзначились наші сусіди - волиняни: першу премію отримали Аліна Барановська з Луцька (молодша група) та Ольга Орищук з Нововолинська (старша). Переможцям вручили дипломи і подарунки.
Ярослав КАЩУК, настоятель храму св. ап. Петра і Павла:
- Творчість наших дітей присвячена Матері - земній і Божій, неньці-Україні. Тож нехай це свято ніколи не згасає, нехай на небі спалахує яскраве сузір`я зірок. Успіхів Вам, дорогі діти, на потіху матерям, во славу Божу.
Марія МАКАРА, голова журі:
- Дуже приємно, що фестиваль - україномовний. Вже декілька років приїжджаю до Вас і бачу творчий ріст дітей. Добре, що вони співають акапельно. Це дуже важливо, адже фонограмою можна заглушити голос. Вже пора, щоб фестиваль набрав іншого, вагомішого статусу. Бажаю йому і далі розвиватися, даючи дорогу в життя юним талантам. А їх багато, адже наш край дуже співучий. Свідченням цьому є та кількість дітей, які стали дипломантами фестивалю.
Марія ХРИСТИНИЧ, заступник голови РДА, депутат обласної ради:
- XIV Міжрегіональний фестиваль дитячої пісенної творчості витканий з любові, добра, пісень про матерів. Ми бачили, як хвилювалися і діти, і їх батьки. Але свято вдалося. Спасибі їм і всім тим, хто доклав зусиль для його організації. Нехай кожна дитина буде зіронькою для матері і світить їй усе життя.
ОСТАП, поет, композитор, співак та шоумен:
- Я вперше у Вас. Але відтепер моє серце лишається у Сокалі. Прекрасний фестиваль, стільки зірок! Вже готових вийти на сцену і не тільки заспівати, а показати справжнє шоу. Нехай їм щастить у житті.
Петро САВЧУК, сокальський міський голова:
- Цього року, як і в минулі, наше місто радо зустріло учасників пісенного фестивалю. Вже вкотрий раз ми побачили, як у нас багато талановитих дітей. Мабуть, хтось із них пов`яже свою долю зі сценою і згадає, як починав свій шлях з «Маминих зіроньок». Бажаю всім успіху.
...Майже три години тривав гала-концерт. Публіка підтримувала юних співаків гарячими оплесками. Миготіла світломузика. Юні співаки викладались на всі сто. Із зали лунали вигуки «браво».
Валентина БЛУДОВА.
16 травня 2008 року
^
Газета
"Голос з-над Бугу"
суспільство
У неділю, 18 травня в Сокалі відзначався День Героїв - свято вшанування пам”яті учасників визвольних змагань. З нагоди цього відбулась низка заходів.
Опісля служби Божої в катедральному соборі святих Петра і Павла, відбулася панахида за полеглими у боротьбі за волю України. Згодом зформовані колони за участю оркестра, представників громадських організацій, членів оргкомітету, керівництва та загонів шкіл, на чолі з чотою Української Повстанської Армії, пройшли містом від вулиці Шептицького.
Відбулося покладання квітів до пам”ятника Тарасові Шевченку, далі святкова колона вирушила вулицями Шевченка, Шашкевича і Стуса до стадіону „Сокіл”, де відбулася активна фаза Свята Героїв. Представники громади також поклали квіти на могилу Січових Стрільців і до пам”ятного знаку борцям за волю України.
Відтак, на стадіоні відбулися конкурси на „На кращу похідну чоту” та „Краще виконання маршової пісні”. За своєрідним парадом загонів з представників навчальних закладів Сокальщини слідкувало журі, до складу якого увійшли представники влади, відділів РДА, представники політичних сил району.
Участь в урочистостях брали т.в.о. голови Сокальської РДА, його заступники, військовий комісар району, з патріотичними піснями виступив хор станиці УПА „Повстанець”. В цьогорічному святі Героїв взяло участь 18 похідних чот зі шкіл району.
Свято розпочалося з підняття державного стягу та гімну України, далі учасників діства вітали виконуючий обов’язки голови СРДА Ігор Бережницький, настоятеля храму Петра та Павла Ярослав Кащук, представники братства ОУН-УПА в особі Івана Сороки, багаторічний політв’язень, громадський діяч Марія Грицай.
Згодом, під час підбиття підсумків для юних героїв виступав хор станиці УПА «Повстанець», який виконав пісні національно-патріотичного характеру, пісні часів визвольних змагань, звучали також українські пісні у виконанні переможців і лауреатів конкурсу патріотичної пісні.
Опісля виступів голова РДА разом з начальником відділу освіти зачитали переможців конкурсу. Журі відзначило похідні чоти в 4-ох номінаціях. Кращим з кращих були вручені дипломи від РДА та відділу Освіти, а також призи у вигляді серії пізнавальної-повчальної літератури.
^
служба інформації
ТРК "Сокаль"
суспільство
Де згода в громаді, там і проблем нема
З кожним роком село Борятин змінюється на краще. Селяни дбають про свої оселі, впорядковують подвір`я, роблять їх сучасними та красивими. Провели водогін, а віднедавна є газ. Мають його і жителі сусідніх хуторів Рудки та Бережне. І це дуже добре, бо люди стали жити комфортніше. Молодь залишається у -селі, створює родини. Дехто мріє тут побудувати власний будинок. Та, на жаль, не може взяти ділянки під забудову, бо сільська рада у Борятині не виділила місця під індивідуальне будівництво. Хоч планували відновити сусіднє село Маджарки, яке було спалене у 1945 році. Перед виборами майже усі народні обранці обіцяли це зробити, зокрема ще Я. Кендзьор. Але їх обіцянки, на жаль, залишились лише обіцянками. Там би усі бажаючі могли взяти ділянки під будівництво.
Крім цієї проблеми у місцевих жителів є чимало інших. Найболючіші виносять на схід села. Один з них відбувся нещодавно. Кожен розуміє, що лише гуртом ми можемо навести лад у селі, адже невирішені проблеми дошкуляють усім. Ось уже не один місяць, через замулений меліоративний канал, підґрунтові води затоплюють підвали і будинки по вулицях Миру і Пелехатого. Навколо зробилися мочари, що й не перейти. Стоїть сморід. Щоб цього не було, потрібно прокопати відвідну канаву і поставити пристрій для регулювання рівня води у ставку. Добре було б його осушити і діти мали б де грати у футбол. Великих прикрощів борятинцям завдають також отрутохімікати, які залишилися ще з часів СРСР. У целофанових мішках лежать під відкритим небом біля костелу, а неподалік житлові будинки і ставок. Найближче до цього місця мешкає Євгенія Войтюк. Вона з дітьми часто хворіє. Лікарі кажуть, що причиною цього є пестициди. Не за горами літо і відпари отрутохімікатів можуть завдати шкоди здоров`ю ще багатьох людей. Тож вважаю, що поки вивезуть їх на утилізацію із села, потрібно завантажити в герметично закриті бетонні ємкості.
Селяни переймаються й сільськими дорогами. Вкрай потрібно відремонтувати вулицю Миру, бо через аварійний стан дороги автобуси не доїжджають до кінцевої зупинки. Не кращий стан й вулиці Пелехатого, де нещодавно проводили ремонт. Та його ще не завершили. Як на гріх, на ній щоразу прориває центральний водопровід. А працівники водоканалу після ремонтних робіт залишили розриті ями та насипані купи землі. Чимало претензій до працівників електромережі. Часто замикають електропроводи і через перепад напруги, яка коливається від 150 до 380 вольт, виходить з ладу побутова техніка. Добре було б замінити й трансформатор...
Тож, як бачите, проблем чимало. До них щодень додаються нові, бо ж час не стоїть на місці. Інтереси громади мають лобіювати сільські депутати, представники осередків партій та громадських організацій. А у нашому селі функціо¬нують осередки НРУ та «Батьківщина». Адже не можна стояти осторонь і бути байдужим, коли йдеться про соціальний розвиток села та його майбутнє. Недарма кажуть: хто просить - тому буде дано, хто стукає - тому відкривають.
Остап Сидоряк, житель села Борятина.
16 травня 2008 року
^
Газета
"Голос з-над Бугу"
НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ
