Парафіяльне життя

Свято духовності
30.01.2009 року нашу школу відвідали незвичайні гості. І такою ж незвичайною була мета їхніх відвідин. Адже побачити чудо на власні очі приходиться не щодня. А це - справді чудо. Чудо із чудес!
Монахи прибули до нас із Крехівського монастиря святого Миколая отців Василіян. Це був їхній третій візит до Сокаля, і цього разу пощастило саме нам - учням та вчителям Сокальської ЗШ №2. У приміщенні актового залу зібралась майже вся школа, і всі з превеликим захопленням спостерігали за грою монахів, чи як це назвав отець Пантелеймон «читанням Різдвяного Вертепу».
Ми ніби перенеслись на два тисячоліття назад. У Вифлеємських сінах сповивала Марія маленького Ісусика. Першими Дитя відвідали пастухи, аби віддати свою хвалу і дяку майбутньому Царю. Ще перед народженням Ісуса засяяла на сході від Вифлеєму зірка, яка з’являється раз на чотири тисячі років. Три мудреці зі Сходу прийшли до Єрусалиму й запитали: «Де є народжений Цар Іудейський? Бо ми бачили зірку Його на Сході, і прийшли поклонитися Йому». Цар Ірод почув це і дуже стривожився. Він зібрав первосвящеників і книжників та довідався від них, що Христос мав народитися у Вифлеємі, бо так писали пророки. Тоді Ірод покликав до себе трьох мудреців і наказав, щоб вони пішли до Вифлеєму, довідались все про Немовля і, повернувшись, розповіли йому, бо й він хоче піти до Нього поклонитися. Зірка ж вказала мудрецям шлях до місця, де був Ісус, вони поклонились Йому і віддали свої дари: золото, ладан і миро. Вночі ангел застеріг мудреців, щоб вони повертались до свого краю іншою дорогою. Ірод розсердився і наказав своїм воїнам піти до Вифлеєму, і повбивати всіх дітей, яким ще не виповнилось двох років. Він гадав, що серед убитих дітей буде Ісус. Але ангел з’явився уві сні Йосифові і сказав: «Устань, візьми Немовля і Матір Його та біжи в Єгипет, будь там, доки не скажу тобі, бо Ірод хоче шукати Месію, щоб погубити Його». Йосиф все вчинив так, як наказав йому ангел. А Ірод за свій злочин був покараний, він невдовзі помер у страшних муках.
 |
|
До сліз пробирала ця неповторна гра. Дії монахів супроводжувала музика, яка то заспокоювала, то знову насторожувала - і дух перехоплювало від вражень. Після закінчення Вертепу на нас чекав концерт у виконанні тих же монахів.Пісні й колядки лунали зі сцени, несли у зал велику радість, блаженну новину про прихід Спасителя! І за це ми безмежно вдячні їм. Бо ніщо так сильно не зацікавлює людську свідомість і зігріває душу, як мистецтво, а особливо духовного змісту. Ми щиро вдячні монахам за те, що знову змусили нас пережити цю подію – народження Ісуса Христа; за те, що наші серця від цього співу стали відкритіші, тепліші, добріші; за те, що об’єднали дітей і дорослих у мирі й любові.
Помітно, як атмосфера в школі у той день змінилась, і учні стали роздумувати над цими гостинами. І надто над тим, як звичайні хлопці стають монахами, віддаючи усе своє життя, свою Віру , думки й діяння Богу ,як кожен день проводять у молитві…
«Молись в день радісного щастя
І в час важких незгод молись.
Молись, коли грозять нещастя.
Як сумніваєшся – молись.
Молись, коли ти кривду знаєш,
Як в небезпеці ти, молись
Молись, молись
Чи йдеш, чи їдеш ти кудись.
Молися ревно в час спокуси,
Як переможеш, дякуй ти.
Молись, молись і без вагання
Іди в молитві до мети.»
Учениця 11 класу СЗШ №2
Ткачук Софія
^
свящ. Ярослав Валюх