анонс
25 травня Сокаль святкуватиме День міста.
У програмі свята:
11.00 – Служба Божа
16.00 – Показ українських строїв Сокальщини
16.30 – Відкриття свята, грає духовий оркестр
17.00 – 18.00 Виступи переможців фестивалю „ Мамині зіроньки”
18.00 – 18.30 Відзначення переможців конкурсів, змагань і номінацій
18.30 – Привітання міського голови і гостей міста
19.00 – 20.30 Концерт ансамблю „Беркут”
20.30 – Концерт гурту „Земляки” і співачки Злати (ведуча і продюсер Г.Сидоренко)
22.00 – Святковий салют
22.00 – 24.00 - Дискотека
^
Адміністратор
-
влада
Місту над Бугом виповнюється 631 рік
«Щасливий, що живу в Сокалі...»
Не якась докладна дата спонукає сокальців в останню травневу неділю відзначати День міста. Швидше природа — коли старезні і зовсім молоді деревця одягають свої ніжні зелені шати, над тихим містечком над Бугом повисли запоморочливі пахощі бузку, жасмину, а на квітниках — різнобарв’я тюльпанів, нарцисів, братиків, незабудок. Та й люди, хоч які заклопотані, стурбовані зростанням цін, але ж все ж у цю травневу пору їх обличчя світяться усмішками, і ми враз помічаємо скільки у нас красивої молоді і кумедних й веселих малят. Оце все ознаки гарного святкового настрою. А який настрій у міського голови Петра САВЧУКА напередодні свята, поцікавилась у нього.
Петре Миколайовичу, у квітні минуло десять років, як Ви господарюєте у Сокалі. Звичайно, були перемоги і поразки. Щоб Ви віднесли до перемог?
Насамперед, це те, що вдалося не розгубити кадри. Коли я балотувався у мери, то не боявся, що не розберуся з бюджетом, здавалось, що вмів працювати з людьми. Але мені дуже хотілося добрати добру команду у найголовнішій установі міста. Й, здається, мені, що це вдалося. У міській раді працює не лише команда професіоналів, але й це люди, котрі, насамперед, по-людськи ставляться до сокальців, які приходять до нас зі своїми проблемами.
За ці десять років ми разом з райдержадміністрацією та районною радою змінили обличчя нашого міста. Пригадуєте, як понуро виглядало приміщення міської ради? Нині ж приємно сюди зайти: чисто, охайно, затишно.
Змінився центр нашого Сокаля, особливо площа Січових стрільців, тротуари по центральних вулицях міста. Улюбленим місцем відпочинку молодих мам і їх малят, стареньких людей став сквер біля фонтану. Тут завжди так людно і гамірно від дитячого сміху. Правда, трапляються бешкетники, котрі його нищать, але ми лагодимо, можливо, їм врешті обридне це робити. І ще попри всі негаразди, щоб ми не говорили про не завжди якісне надання послуг, але все ж нам вдалося зберегти комунальну службу. Ми купили трактори, автомашини, вишку за рахунок вільних коштів з бюджету міста. Наші комунальники намагаються Сокаль зробити чистим, охайним, доглянутим містом. Але через брак коштів, кваліфікованих працівників не завжди це вдається. І як продовження теми — нам би хотілося змінити ставлення мешканців багатоповерхівок до свого житла.
— Що Ви маєте на увазі?
— А те, що мешканці багатоповерхівок, які приватизували своє житло, мали б зрозуміти, що це їх будинок, і вони самі повинні вирішувати свої проблеми. І це було б значно якісніше і дешевше. Адже нікому не відкрию Америки, коли скажу, що в багатьох містах Львівщини є вже організовані товариства співвласників, які самі дбають про своє помешкання, визначають першочергові завдання, збирають кошти і винаймають тих чи інших комунальників, будівельників, які б ці роботи високоякісно зробили. Люди мусять брати управління будинком у свої руки.
Знаю, що вже затверджений генеральний план розвитку міста, що це дає сокальцям?
Насамперед, це перспектива розвитку Сокаля на найближчі 50—100 років. Це будівництво промислових підприємств, багатоповерхівок, котеджів. Нині Сокаль збільшив свою площу майже на 1242 гектари. У місті мешкає 21,7 тис. осіб. До слова, за розрахунками попереднього генплану, розробленого ще у 70-х роках, населення уданий час мало б становити 60 тис. осіб. Але так не є. Вже незадовго, через дорогу, навпроти кафе «Весна», разом із забудовниками готуватимемо інфраструктуру на майбутню забудову.
Незабаром розпочинаємо реконструкцію тротуару вздовж старого міського цвинтаря.
— Наш Сокаль завжди вважався містом надзвичайно зеленим, і навіть тих кілька парків та скверів були його прикрасою...
Тепер, на жаль, цього не можна сказати. Бо парк досить захаращений, брудний. Спочатку він мав одних господарів, тепер знову ми ним опікуємось. Там працюють два двірники, але цього замало, щоб привести його в належний вигляд. Маю намір звернутися до студентів факультету ландшафтної архітектури Лісотехнічного інституту, аби ті допомогли нам перетворити наш парк в направду красивий, естетично оформлений зелений оазис. Прикро мені і за урочище Валівка. Ми, сокальці, перетворили його на смітник. Пригадую, коли був ще школярем, то часто ходили з школою і прибирали ліс. Невже теперішні учні не можуть цього зробити?! Адже є у нас пластуни і інші молодіжні організації, які б мали проявити ініціативу і патріотизм.
Петре Миколайовичу, але ж сам голова міста і його команда не могли б зробити багато чого, якби не підтримка депутатського корпусу?
Так, маєте рацію. Вважаю, що нині депутатський корпус Сокальської міської ради згуртований, і всі працюють над тим, аби нам добре, комфортно, затишно і красиво жилося у рідному місті. Депутати представляють інтереси різних партійних організацій, але усіх їх об’єднує Сокаль. І це тішить, і за це я їм дуже вдячний. За підтримку, розуміння, конструктивну критику. Є ще багато проблем, але їх можна вирішити лише тоді, коли думатимемо не про себе, не про своє благополуччя, а про наш спільний дім на ім’я Сокаль. Я щасливий, що живу у цьому місті.
Розмову вела Оксана ПРОЦЬ.
23 травня 2008 року
^
Газета
"Голос з-над Бугу"
суспільство
День міста - 2008. Сокаль. Фоторепортаж
 | | Відкриття святкування. Вітальне слово мера міста Петра Савчука та благословіння настоятеля церкви св. ап. Петра і Павла протоієрея Ярослава Кащука |
|
|  | | Союз Українок села Скоморохи |
|
|  | | Сокальські гімназисти в українському одязі X-XVIII ст. |
|
|
 | | Союз Українок села Тяглів |
|
| |  | | Союз Українок села Зубків |
|
|
| | |
 | | Зразковий дитячий колектив с. Скоморохи |
|
|  | | Зразковий дитячий колектив с. Скоморохи |
|
|  | | Дитячий колектив Фітнес-клубу |
|
|
|  | | Зразковий дитячий колектив с. Скоморохи |
|
|  | | Зразковий дитячий колектив с. Скоморохи |
|
|
 | | Зразковий дитячий колектив с. Скоморохи |
|
| |  | | Площа міста під час святкування |
|
|
| |  | | Площа міста під час святкування |
|
| |
^
Адміністратор
-
суспільство
Праця, спогади й задуми.
У депутатському корпусі Сокальської міської ради є депутати від різних політичних партій, але об’єднує їх небайдужість до проблем міста і бажання працювати задля його розвою і задля тих людей, для котрих Сокаль став найріднішим куточком на землі.
Богдан ЗАРІЧНИЙ:
— За рік, що минув з часу попереднього святкування Дня міста Сокаля, депутатський корпус прийняв ряд важливих рішень: затверджено генеральний план розвитку міста Сокаля, який визначає містобудівні перспективи як мінімум на 25 років; затверджено нові принципи оцінки земель міста в залежності від місця їх розташування, що дало змогу наблизити вартість землі, яку продають чи здають в оренду, до ринкової. Через це надходження коштів у казну міста, на мою думку, повинно зрости не менше ніж у 5 разів. Депутати повернули у власність територіальної громади Сокальський ринок, а в найближчій .перспективі, сподіваюся, вдасться ліквідувати стихійну вуличну торгівлю в центрі міста. Оскільки уже облаштовують спеціальну територію, де будуть створені належні умови для торгівлі сільськогосподарською, в тому числі молочною продукцією. КП «Сокальтеплокомуненерго» зобов`язали розробити перспективний план розвитку системи теплопостачання на 2008-2010 рр.
Як позитив у роботі, я хотів би відзначити прагнення більшості депутатського корпусу. Незважаючи на те, що депутати міської ради представляють 10 політичних партій, вони працювали заради спільної справи, відкидаючи власні чи політичні амбіції. Особливо ефективною в цьому плані є робота коаліції депутатських фракцій БЮТ та «Нашої України», яка об`єднує половину депутатів міської ради. Активізували роботу постійні депутатські комісії, що сприяє більш виваженому і об`єктивному прийняттю рішень.
Разом з тим є дуже багато проблем у Сокалі, які потрібно вирішувати. Це і належний ремонт доріг та тротуарів міста, робота комунальних підприємств «Сокальжитлокомунсервіс» і «Сокальтеплокомуненерго», особливо у співвідношенні «ціна послуг - якість» і відсутність муніципальної міліції, що не дозволяє здійснювати належний контроль за правопорядком у місті. Потребує упорядкування та належного контролю робота розважальних закладів та гральних автоматів (хоча тут без активної роботи податкової інспекції та районного відділу міліції не обійтися). Постало питання щодо створення нових груп у дошкільних установах. Хоча ведеться певна робота і в цьому напрямі - створено єдину чергу, а у садочку №5 нещодавно відкрили 2 нові групи. Турбує відсутність у місті дитячих майданчиків, а також назріло питання створення належних умов для відпочинку дорослих громадян, а особливо дітей у парку міста. Для багатьох жителів міста актуальним є виділення земельних ділянок для будівництва житла (хоча робота в цьому плані ведеться, але хотілося швидкого вирішення цього питання).
Є у місті і проблема щодо працевлаштування молоді, створення нових робочих місць з гідною зарплатою.
Є над чим працювати. А щоб зробити наше місто красивим та заможним, у якому комфортно було б жити і працювати громадянам, потрібно об`єднати зусилля депутатів міської ради, ініціативу і небайдужість кожного жителя міста, а також внести зміни у законодавство України у плані посилення ролі місцевого самоврядування.
Ольга Красильчук.
— Може дехто й сміятиметься з моїх слів, коли я скажу, що Сокаль, то наш рай. Скептикам раджу поїхати в Америку чи іншу країну і тоді... О, там по-особливому відчуваєш ностальгію до містечка «над Бугом синіх вод». Тихе, спокійне, провінційне містечко. А скільки зелені і скільки добрих і порядних людей.
Я ще не знаю, як це зробити, але маю задум весною роздати мешканцям міста насіння квітів і щоб кожен біля своєї хати засіяв їх. І наш Сокаль став подібним до того, про яке писав у поетичних строфах Богдан Стефанишин: «Тут пляж, городи в квітті, хлюпоче тихий Буг». Щоб вони цвіли не лише на подвір’ях, але й на травниках. Тоді наше місто буде не лише зеленим, а ще й заквітчаним.
Як педагог, я маю справу з дітьми. І дуже хочу, щоб стали вони культурнішими. Шанували працю старших, не нищили ні кущів, ні дерев, ні огорожі.
Хотіла б, щоб День міста став культурним і духовним святом. Без пиятики, шашликів на моріжку. Позбуваймося врешті тих совєтських звичок. Ми ж культурна нація!
Євген МУЗИКА:
У Сокальській міській раді очолюю комісію з питань землі, архітектури та комунального майна. Разом з депутатами працюю над дуже актуальним для Сокаля питанням — позбутися антисанітарної вуличної торгівлі. На ринку вже облаштовується територія на чотирьох сотих землі. Кладемо плитку, ставимо піднавіси, зробимо окремий вхід. Сподіваюся, що мешканцям району буде приємно привозити сюди .продукцію, а сокальці в нормальних санітарних умовах зможуть її придбати.
Депутати нашої фракції БЮТ до свята пофарбували автобусну зупинку неподалік крамниці «Легенда» і прибрали частину парку. Бо ж справді хочеться, щоб у місті був порядок.
Тетяна ЧУГАЙ:
— Нещодавно ми побували и Польщі у місті Ополє-Любельске. Іду вулицею - і бачу стареньку бабусю, щось робить на травнику біля будинку. Придивилась: висаджує квіти біля нещодавно скошеного зеленого газону. Я мимоволі залюбувалася. Розговорилися. І старенька мені пояснила — ми ж в Унії (Євросоюзі), то мусимо тримати лице. Поцікавилася, де смітники, а жінка відповіла: «В нас нема сміття...». І пригадалось як колись розповідала мені старша сокальчанка. У Сокалі ніколи на вулицях не ставили контейнерів. Сокальці одне сміття спалювали у своїх садибах, дещо закопували вкінці подвір’я чи саду, а решта скидали у помийну яму, на перегній. Ніхто сміття на вулицю не виносив. Тоді і мова наша українська не була так засмічена лайкою і русизмами, а місто — брудом.
Щоб щось зробити в місті, потрібні гроші. В нас є потенціал для надходжень коштів у міський бюджет. Але політика уряду цьому не сприяє. Кошти централізуються, а потім їх повернути важко. Щорічно у нас вилучається 2-2,5 млн. грн.
Надія ЦЮПА:
— З ініціативи депутатів, членів міського осередку ГО «Пора» хочемо змінити саму канву святкування Дня міста. Ми розробили Положення, у якому, насамперед, вшановуєм людину. Тому пропонуємо відзначати сокальців у таких номінаціях: «Найкращий платник податків», «Найкращий роботодавець», «Кращий будинок по оплаті
комунальних послуг», «Найкраща садиба»... Щороку присвоювати звання почесного громадянин.! Сокаля, відзначати людей мистецтва, творчих, кращих багатодітних матерів, найстаршого мешканця Сокаля. І щоб протягом року імена цих сокальців, якими ми можемо по праву гордитися, були виписані на спеціальному стенді. щоб про них .знали мешканці міста та гості.
Адже Сокаль—то, насамперед, його люди. І у нас не бракує працьовитих, порядних людей, котрим не байдужа доля міста.
Марія ПОЛІЩУК:
— У Сокалі народилися мої дідусі і бабусі, батьки, тут народилася я, а згодом - і мої донечки. То моє місто. Нещодавно я побувала на Луганщині. Прекрасний край, але серце тужить за Сокалем. Тому я дуже хочу, щоб наше місто стало найріднішим і для тисячі юнаків і дівчат, котрі закінчують школу і вступають на навчання у вузи. Хочеться, щоб вони повернулися до отчого гнізда. Тому нам усім треба думати над тим, щоб у Сокалі створювались нові підприємства, фірми, аби молодь мала де працювати, щоб Сокаль не перетворювався на місто бабусь і дідусів, а з кожним роком молодів. Бо тоді матиме не лише своє вчора, нині, але й завтра.
Записала Оксана ПРОЦЬ.
23 травня 2008 року
^
Газета
"Голос з-над Бугу"
НОВИНИ СОКАЛЬЩИНИ
