політика
Відкритий лист КУН
Вважаємо за необхідне висловити свою позицію з приводу змісту і форми так званого відкритого листа голові Львівської обласної державної адміністрації П.Олійнику, підписаного керівниками кількох партійних та однієї громадської організації Сокальського району, опублікованого в квітні 2005 р. в 4(66) числі газети „Сокальщина". Мова іде, в першу чергу, про грубу спробу дискредитації та зведення наклепів на колишнього голову районної державної адміністрації, члена-засновника Конгресу Українських Націоналістів на Сокальщині, члена Президії Головного Проводу, заступника голови обласного Проводу КУНу М.Пшевлоцького. Автори цього опусу діяли згідно з основоположним принципом геббельсівської пропаганди: чим більша брехня - тим легше їй повірять. Перш ніж висловити свою думку стосовно оцінок, якими рябіє „лист", торкнемося, так би мовити, фактажу, який, хоч і скупенько, та все ж представлений у ньому.
Напевно в поспіху, автори полінувалися заглянути в особову картку п. Пшевлоцького М.І. Інакше вони дізналися б, що Представником Президента України в Сокальському районі він був призначений 9 квітня 1992 року, а не 5 червня, як вказано у „листі". А також зробили б для себе відкриття, що до того М.Пшевлоцький вже очолював керівництво району, тому що в кінці березня 1990 року районна рада народних депутатів обрала його головою районної ради, а на початку лютого 1991 року — головою ради і головою її виконкому. Тому стверджувати, що саме з „висоти" посади Представника Президента М.Пшевлоцький розпочав „кадрову чистку" є принаймні нелогічним. І „кадрову чистку" якої команди? Створеної ним самим? Повірте, що з тверезою логікою це не особливо в`яжеться.
А хто зможе заперечити, що саме під керівництвом М.Пшевлоцького або принаймні під час його керівництва формувалася абсолютна більшість теперішніх керівників району, в тому числі і тих, хто зараз перебуває на найвищих керівних посадах? Ротація кадрів, як правило, відбувалася природно, органічно і обґрунтовано. Однак, принципово. Чи міг голова райдержадміністрації „тримати" на посаді, наприклад, керівника відділу людину, яка могла дискредитувати і імідж влади, і її політичну позицію, і власну людську гідність навіть в дні найбільших національних свят?
Зрештою, якби авторами керували не заангажованість і упередженість, то вони б пригадали, що М.Пшевлоцький обійняв вище перераховані посади не випадково, а тому що проявив себе як лідер національно-визвольних процесів в нашому краю. Адже саме він був одним із організаторів і першим головою Товариства української мови ім.Т.Шевченка, саме він був одним із організаторів і керівників Народного Руху України, саме він був одним з перших членів Сокольської групи Української Гельсінської Спілки, саме він був організатором і керівником перших масових народних віч у Сокалі, саме під його керівництвом було проведено першу демократичну і переможну виборчу кампанію 1990 року, саме він організував на Сокальщині спротив спробі державного перевороту у вигляді ГКЧП у серпні 1994 року і, якщо не першим, то одним з перших в усій Україні дав публічну оцінку через ЗМ1 тодішнім подіям, оцінивши дії правлячої в тодішньому Радянському Союзі верхівки як спробу фашистського перевороту.
Цей логічний ряд можна продовжити. Однак повернімося до фактів (якщо їх так можна назвати). Ще одне місце в „листі", де подаються не лише якісні, а й кількісні оцінки, стосується пустування „близько 50% орних земель". Неадекватність такої оцінки є зримою візуально. Дамо слово статистиці. Так от за даними районного відділу статистики станом на 01.01.2005 р. в районі із 62 тис. га ріллі в обробітку знаходиться 51,8 тис. га, що складає більше 83%, тобто не обробляється менше 17%.
До речі, в умовах глибокого реформування сільського господарства в інших країнах частка необроблюваних земель в кілька разів перевищує названий відсоток. В сусідній з нами Польщі, в тих її регіонах де аграрний сектор був усуспільнений, частка необроблюваних земель після падіння соціалізму сягала 50-60%.
Сокальщина завжди була і є провідним аграрним регіоном Львівщини. На думку експертів і фахівців сільськогосподарського виробництва, болісний і, до речі, не завжди глибоко продуманий процес реформування саме Сокальський район пройшов з найменшими втратами, внаслідок чого частка району в виробництві товарної сільськогосподарської продукції зросла майже вдвічі.
В районі створені передумови для розвитку багатоукладної аграрної економіки, розвитку агроформувань різних за структурою та організаційними формами. Не випадково саме на Сокальщині найпотужніше розвинуте фермерство і водночас ефективно функціонують крупні господарства (агроформування).
Однак, ми не ставимо собі за ціль аналізувати здобутки чи упущення п.Пшевлоцького як керівника виконавчих і представницьких органів влади в районі. Детальніше зупинимося на розгляді лише двох "фактів" взятих з "листа" для того, щоб проілюструвати ступінь "об`єктивності" його авторів.
Наше звернення має на меті підтвердити політичну позицію Миколи Пшевлоцького, якого в "листі" звинувачено ледь не в усіх смертних гріхах, особливо у відсутності політичної визначеності. Ми вже сказали про те, де був і що робив М.Пшевлоцький під час першого етапу української національної революції. Гадаємо, що сам прелік преконливо свідчить і про політичну позицію і про громадянські та людські якості. А хіба незмінне членство в опозиційній партії і участь у роботі її найвищих керівних органів не є свідченням політичної позиції. Хочемо довести до відома широкого загалу і те, що М.Пшевлоцький неодноразово отримував запрошення, в тому числі і в, делікатно кажучи, імперативній формі, до інших партій - до тих які відкривали двері до високих коридорів влади. Однак, він залишився кунівцем. Це теж не свідчення позиції?
А хіба участь у Форумі демократичних сил Львівщини єдиного керівника районного органу державної виконавчої влади, голови Сокальської райдержадміністрації М.Пшевлоцького не вияв позиції.
Як кунівець М.Пшевлоцький висунув себе кандидатом в депутати Верховної Ради України, бо вважав, що націоналістична, патріотична позиція, яка відображає найсуттєвіші інтереси української нації повинна бути репрезентована у найвищому законодавчому органі держави. Цей факт подається ледь як не вияв національної зради. Будь-хто із громадян України має право виборювати мандат народного депутата. Це право конституційне. Задля можливості його реалізувати і відбулася українська революція. А звідки взялася інформація про якісь вказівки щодо кандидування з АП, а також про "погрозу" В.Ющенка виключити з блоку "Наша Україна" Львівську організацію КУНу залишається відомим лише авторам листа. Очевидно, що М.Пшевлоцький зазнавав тиску під час виборчої кампанії з усіх сторін. Однак, його зняття з кандидування мало значно глибші етичні і політичні мотиви, які викладені у відповідній заяві.
Щ ж до позиції М.Пшевлоцького під час президентських виборів 2004 року, то вона була очевидною і друзям, і недругам. Охочих можемо відіслати до інтерв`ю народного депутата І.Шурми, в якому той публічно звинуватив М.Пшевлоцького у відкритій підтримці В.Ющенка.
До відома авторів "листа" хочеться також донести, що М.Пшевлоцький щорічно звітувався про свою роботу перед депутатами, так як цього і вимагає Закон. І жодного (!) разу діяльність виконавчого органу влади чи його особисто не отримувала негативної оцінки. Хоча працювати доводилось в дуже непростих умовах. Що ж до оцінки громади, то просто нелогічно і неприродньо чекати щоб владою були закікавлені всі без винятку. І тим не менше, громада Сокальщини неодноразово висловлювала М.Пшевлоцькому своє довір`я — і через своїх повноважних представників — депутатів районної ради, і шляхом загального голосування, як це було у 1994 році.
Звичайно, найкращий спосіб висловлення довіри чи недовіри владі - формування її виконавчих органів шляхом прямої і безпосередньої участі в цьому процесі громадян. Такий підхід закладений конституційною реформою і ми цілком підтримуємо її реалізацію, зокрема в частині надання всієї повноти повноважень щодо формування виконавчих органів місцевої влади територіям і територіальним громадам.
Хочемо привернути увагу широкого загалу не лише до політичних аспектів так званого "листа", а й до чисто етичних його сторін та й загалом нашого сьогодення. Складається враження, що дехто вбачає головне своє завдання у підданні поголовній обструкції всіх хто працював раніше. Ба, не просто обструкції, а у влаштуванні своєрідного цькування тих чи інших осіб. Особливо на сторінках згадуваної вже газети, яка своїм характером дорівняється невдовзі одіозності свого редактора. Зрештою, напевно, годі очікувати толерантності і об`єктивнсті, особливо в оцінці засадничих політичних моментів, від тих, хто з великим жалем розлучався з пам`ятниками вождів комуністичної епохи, не підтримуючи голосуванням, наприклад, зняття пам`ятника В.Ульянову в м.Сокалі ( а серед підписантів "листа" є такі), але нас дивує нещирість тих, хто був поряд з М.Пшевлоцьким і в 1989р., і в 2004 р. і міг зблизька і живцем бачити де і з ким був останній.
Звичайно, це приватна справа М.Пшевлоцького, як відреагувати не цей, м`яко кажучи, некоректний випад - вдатися до правових способів захисту своєї честі і гідності, чи вчинити так як сказано в одній відомій народній приказці. Ми ж хочемо авторам "листа" нагадати іншу народну мудрість: "Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся".
Провід районної організації
Конгресу Українських Націоналістів
^
КУН
культура
Святкування Дня прикордонника
28 травня 2005р цікаво та різноманітно проходило святкування Дня прикордонника у Великомостівському навчальному прикордонному загоні. О
дев`ятій годині ранку відбулось святкове шикування особового складу загону із
участю ветеранів загону та гостей. Начальник загону полковник Михайло Хобта
зачитав привітання Голови ДПСУ до всього особового складу, а начальник штабу
полковник Олександр Пальцев оголосив наказ по заохоченню найкращих фахівців
своєї справи із врученням медалей «За бездоганну службу», грамот, грошових
премій та з нагоди присвоєння чергових звань. На мітингу виступили ветерани –
учасники Великої Вітчизняної війни, воїни-афганці, курсанти та батьки
військовослужбовців. Після цього були покладені вінки до могили Невідомого
солдата та до могил воїнів-прикордонників.
По завершенні урочистостей для дітей курсанти-кінологи вихованці НБПКСС майора Сергія Кравченка продемонстрували справді високий рівень
роботи службових собак з пошуку людини по сліду, спеціальних собак по пошуку
наркотичних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів.
Незабутні враження справили на дітей показ військової техніки та озброєння, що використовується для охорони рубежів нашої Батьківщини. Малеча
була в захваті від можливості оглянути та дослідити кожен сантиметр військової
техніки , озброєння.
В клубі загону відбувся святковий концерт. Особовий склад частини мав нагоду доторкнутися до світу прекрасного. Програма концерту включала
виступи гуртківців Великомостівського Центру творчості по виконанню українських
народних та естрадних пісень, різні хореографічні композиції. Прикордонники були
зачаровані виступом юних вихованців , що виражалось у бурхливих оваціях по
закінченню кожного виступу та виконанню на «біс». Керівникам гуртків
(«Фа-солька», «Блискавичний удар» солісти, дует «Пліч-о-пліч») Оксані Ключці,
Роману та Марії Білецьким, директору Центру творчості Оксані Ковальовській від
щирого серця командування загону та весь особовий склад строкової служби
висловив глибоку вдячність та вручили букети квітів.
Святкування Дня прикордонника раз у раз доводить живий зв’язок поколінь, неперервну естафету бойової доблесті. Тож можна бути впевненими: поки
існує Державна прикордонна служба наші кордони священні і недоторкані.
Дана ПЛЮТА, керівник гуртка журналістики
^
-
Відділ культури Сокальської РДА