"Під твою милість прибігаєм, Богородице Діво…"
Наш край багатий на чудотворні місця. Всім відомі
такі Богом благословенні святині, як Почаїв, Зарваниця, Києво-Печерський
монастир з їх чудодійними місцями та іконами. Це скарби не тільки українського
народу, а й всього християнства. Разом з тим кожен регіон, кожна місцевість
має такі благословенні місця, серед яких на теренах Зборівської Єпархії
є церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Тартаків Сокальського району
із чудотворною іконою Матері Божої Тартаківської.
Поява цієї ікони тісно пов'язана з історією заснування
села. Група людей-колоністів, заглибившись в ліс і цим захищаючи своє
життя від можливого нападу татарської орди, розпочала корчування лісів,
виготовлення будівельних матеріалів та будівництво свого житла. Від
заснованих тартаків і постала назва села Тартаків. Незважаючи на тяжку
працю, наші предки не забули і про Дім Божий. Вони будують капличку,
котру і вибрала собі Пречиста Діва за свою святиню, прославляючись чудесами
в своїй чудотворній'іконі. Історія її така.
В селі Волсвин над Бугом стояв монастир оо.Василіян,
заснований Іваном Остророгом, воєводою Познанським. Один із отців-монахів
- Єремія, котрий подорожував по Єрусалиму, приніс із цього святого місця
ікону Пречистої Діви Марії і подарував тартаківцям. З радістю і вдячністю
прийняли колоністи святу ікону та помістили її в дерев'яній новозбудованій
каплиці. Довгі роки стояла каплиця, поки не згоріла під час пожежі.
Вогонь знищив все, крім святої ікони, котра залишилась недоторканою.
Люди падали на коліна, величали і прославляли Всемогутнього Бога та
Богородицю, співали хвалебні пісні на честь Цариці неба і землі. З того
часу цій чудотворній іконі вірні постійно віддають шану, а на місці
спаленої каплички збудовано велику дерев'яну церкву, в котру і перенесено
чудотворний образ. Під час нападу татарів на нашу землю або смертельної
морової хвороби, яка панувала на Сокальщині, в недугах і смутках, в
тілесних і душевних потребах з'їжджалися люди під святий омофор Матері
Божої Тартаківськоі та отримували чудесну охорону і зцілення. Коли після
довгих років дерев"яна церква похилилася, то у 1875 році за душпастирства
о. Омеляна Левицького збудували нову. Папа Римський Пій X 21 червня
1906 року виділяє церкві в Тартакові три дні в році, коли вірні після
Сповіді і Причастя могли отримати повний відпуст. Це свята Різдва Пресвятої
Богородиці,Успіння Пресвятої Богородиці та Різдва святого Івана Христителя.
Тож не втрачаймо можливості, спішімо під св. Покров
Матері Божої Тартаківськоі. прославляймо Царицю неба і нашу заступницю
перед Богом єдиним серцем і єдиними устами, піснею в її честь складеною:
Пречистая, пречудная, Божая Мати!
Ми грішні не перестанем тя величати,
На нас Ти ласки все зливаєш,
Перед Сином заступаєш. Діво чистая!
Всі ми знаєм, Ти чудная у твоїм образі!
Під твій Покров прибігаєм в кожнім разі,
В Тартакові і повсюди
Прославляють Твої чуда, Діво чистая!
Взиваючим ім'я Твоє скоро предстаєш.
Ти тонучим в хвилях руку подаєш.
Сліпим очі отворяєш,
Хромим ноги ісціляєш, Діво чистая!
В часи воєн і в тяжкій потребі
Ми до Тебе прибігаєм, Царице в небі.
Ти повітря віддаляєш.
Від смерті нас ізбавляєш, Діво чистая.
Чуда твої хто ісчислить. о Мати Бога!
Милість Твоя для нас, грішних, є завжди премнога.
Дай нам Тебе величати,
Ім'я Твоє прославляти, Діво чистая!
Моли Сина про нас, грішних. Небесна Царице,
Покривай нас омофором Ти, заступнице.
Під Твій образ прибігаєм.
На коліна перед ним падаєм, Діво чистая!
О. Володимир Коткевич
