|
(коротко)
В половині XIV століття Яків Венжик на знак подяки за повернення зору
через Матір Божу Ченстоховську хотів намалювати подібну ікону і помістити
її в якійсь церкві. Дуже багато працював і старався, але не міг створити
подібного образу. Та одного ранку побачив ікону, яка була закінчена
рукою ангела і осяяна світлом.
Цю ікону художник заніс до Сокаля. Незабаром місто Сокаль було знищене
татарами. Нове місто мешканці побудували на правому березі Бугу, а на
старому місці поставили капличку, куди помістили чудотворну ікону, яку
віднайшли на попелищі неушкодженою.
В 1611 році ікону було перенесено до монастиря о.о. Бернадинів, що
був збудований з ініціативи єпископа Гомолинського. Тут ікона ця стала
славитись своїми чудами, про що розповідали побожні люди. Приїжджало
багато прочан з Польщі і Русі, щоб помолитися перед іконою Матері Божої
Потішення в Сокалі, яка отримала назву „руської Ченстохови". Більше
офіційних джерел про Сокальську ікону Матері Божої Потішення поки що
невідомо. Крім цього не збереглося й оригіналу самої ікони. Та в 2000
р. сестрицею храму св. апостолів Петра і Павла Світланою Худик було
віднайдено копію цієї ікони. З допомогою комп'ютерної техніки зі знайденої
старовинної, трохи знищеної копії вдалося відтворити нову копію ікони
Сокальської Матері Божої Потішення, яка після остаточного завершення
мистецьких робіт перебуватиме в храмі св. апостолів Петра і Павла м.
Сокаля.
О. Ярослав Кащук
до теми:
ПІД ПОКРОВОМ БОЖОЇ МАТЕРІ Історія ікони Сокальської Божої Матері
Підготувала Оленка ПОКОТЮК |
