** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина :: газета "Сокальщина"

 

квітень 2005 №4(66)

Галина Мухар-Гораль,
старший науковий працівник Червоноградської філії Національного музею у Львові.

ЩИРИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПАТРІОТ І НАРОДНИЙ ВЧИТЕЛЬ


Життя людини коротке, а пам'ять про неї має дивовижну властивість: або вмирати зразу, або жити довго, розгортаючись і розвиваючись, перетворюватись в легенду, в живий вінок пам'яті...

Саме таку пошану-подяку я хочу скласти чоловікові, якого особисто ніколи не знала, не бачила (лише на фотографіях), але його живий образ створила для мене, для моїх дітей вдячна пам'ять сотень надбужанців, його учнів, колег односельців...

Михайло Якович Гораль народився 19 листопада 1913 року в селі Завишень на Сокальщині в національно-свідомій селянській родині. Старший брат - Василь Гораль боронив Україну разом з сотнями хоробрих вояків в Українській Галицькій Армії. Не відставав від нього і молодший брат - Михайло. З раннього дитинства пробудився хист до музики, рвалась душа до науки і мистецтва, щоб розбудити в своїх земляків національну гордість і свідомість. В своєму рідному селі він був ініцатором всіх патріотично-культурних справ "Просвіти", організатором хору і театрального гуртка. Вимогливий до себе і спраглий до знань юнак знаходив підтримку, допомогу у колишнього голови Сокальської "Просвіти" (1924-1925 рр.) Олександра Репецького - адвоката, сподвижника просвітницької справи. Учасник хору Котка, О.Репецький був прекрасним педагогом, диригентом, який багато прислужився на ниві виховання талановитої молоді. Одночасно вчився за дяка в місцевого пароха о.Михайла Симка. Михайло Гораль був людиною талановитою, неординарною. У 1937 році закінчив екстерном (як колись казали, "здав як приватист") Дяківський інститут ім.Е.П.Йана Снігурського в Перемишлі. В Завишні навчав сільський хор, ставив вистави. Одного разу виставу, яку зорганізував разом зі своїми друзями, побачив М.Комаровський - директор Українського Народного Театру "Промінь". Театр в той час якраз гастролював на Сокальщині. М.Комаровський без вагань запросив талановитого хлопця до себе в трупу диригентом оркестру. З 1937 по 1939 рр. Михайло Гораль, як диригент Українського Народного Театру "Промінь", гастролював по всій Галичині і Закарпаттю.

В 1939 році, коли розпочалася війна, повернувся в рідне село, одружився з Анною Станіславівною Зумковською і став працювати дяком в селі Забужжя біля Сокаля, навчав хор, був активним учасником "Просвіти". Страшні воєнні і повоєнні роки... Операція "Вісла" своїми чорними крилами знищила сотні українських сіл. Не обминула вона ні села Завишень, ні родини Горалів. Сім'я була вивезена на Тернопільщину в село Мільно Залозецького району. Тяжко було Михайлу Яковичу і Анні Станіславівні з трьома маленькими синами виживати в цю "червону хуртовину", тяжко було дивитися, як плюндрується українська земля, як гине найкращий цвіт нації. Але й тут "не вмирала душа наша". Михайло Якович - організатор всіх культурних акцій. Викладає музику в місцевій школі, районному Будинку культури в Заложцях керує хором, духовим оркестром, навчає церковний хор в селі Мільно, оргнізовує Шевченківські свята.

В 1955 році сім'я М.Гораля повертається на рідну Сокальщину. Не впізнати було колись заможного, з вишневими садками села Завишня. Все понищено, погоріло, "пусткою-совою" зустрічали батьківські обійстя... Набідилась чимала сім'я Горалів (чотири сини і донька), поки збудувала свою хату, а найгірше - понищені церкви, понівечені душі і долі надбужанців. Діти підростали. Михайло Якович, щоб утримувати багатодітну сім'ю, мусив багато працювати. Він ще затемна виходив з хати і пізно, коли вже темно, повертався. Диву даєшся, скільки і як встигав зробити цей чоловік! Працював вчителем музики в селі Забужжя, в школі на Жвирці, керував духовими оркестрами ПТУ в Белзі, Угнові, Червонограді, навчав духовий оркестр в селах Завишень, Поздимирі. Зимою чи влітку, в дощ чи в сніг, йшов цей стрункий, енергійний інтелігентний чоловік до людей, до дітей, щоб навчити найкращого в житті - музики, але не просто навчити грати, а навчити бути патріотом, свідомим українцем, як колись навчав його О.Репецький. Так виховував своїх учнів і своїх дітей.

Багато відомих артистів, музикантів, диригентів з вдячністю згадують свого першого вчителя музики - Михайла Яковича Гораля, а якби зібрати докупи всіх учнів, котрих навчив грати на різних інструментах, то вийшов би майже тисячний духовий оркестр. Сімейний ансамбль Горалів в 60-70 рр. був окрасою весіль Надбужанщини.

Справу батька продовжили його діти: старший син Богдан Гораль, заслужений артист Російської Федерації, працює диригентом на Далекому Сході. Олег Гораль - органіст, член Спілки художників України, мешкає в м.Ужгороді. Іван Гораль - співак, лауреат всеукраїнських конкурсів, соліст гурту "Дзвін" з Дрогобича. Михайло Гораль - музикант, художник, його твори прикрашають церкви нашої України. Надія Гораль-Понамаренко - заслужена артистка України, солістка Закарпатського хору в м.Ужгороді.

23 січня 1978 року пішов у вічність славний син Сокальщини - Михайло Якович Гораль. Я низько схиляюсь перед світлою пам'яттю батька, дідуся, свекра, щирого українського патріота.


 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
19:37, 17 лютого 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464