Богдан Нечай

ПАМ'ЯТІ ОЛЕГА РОМАНІВА

Ще недавно, наприкінці вересня, академік Олег Романів побував у Сокалі, де презентував четвертий том історично-мемуарного збірника "Надбужанщина" і радо стрічався з жителями міста, з-поміж яких було чимало його знайомих і давніх приятелів. Найближчим часом мав намір навідатись у Сокаль знову, аби вирішити деякі питання щодо встановлення у Сокальській гімназії пропам'ятної таблиці колишнім вихованцям цього навчального закладу, які в 1940-1951 роках загинули за волю України. Мав багато інших задумів. Та збутися їм не судилося. Вранці З листопада надійшла сумна вість - голова Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) у Львові, генеральний секретар Світової Ради НТШ, член-кореспондент Національної академії наук України, заслужений діяч науки та техніки України, доктор технічних наук, професор Олег Романів відійшов у вічність.

Олег Миколайович Романів народився 21 березня 1928 р. в Сокалі у національне свідомій українській сім'ї. Його батько під час визвольної боротьби нашого народу за незалежність (1917-1919) був у Корпусі Січових стрільців, мати Марія працювала в секретаріаті Західноукраїнської Народної Республіки.

Впродовж 1941-1944 рр. Олег Романів навчався в Сокальській гімназії. Тут вступив до юнацької сітки ОУН.

Після закінчення Сокальської середньої школи №1 став студентом Львівського політехнічного інституту, який у 1950 році закінчив з відзнакою. Згодом навчався в аспірантурі.

У1958 році Олег Романів - кандидат технічних наук, в 1970 році захищає дисертацію на ступінь доктора технічних наук, а 1985-го стає членом-кореспондентом Академії наук України за спеціальністю матеріалознавство.

Під час праці у Фізико-механічному інституті Академії наук був старшим науковим співробітником, завідувачем відділу, заступником директора з наукової роботи, а в останні роки - головним науковим співробітником.

Олег Романів - автор понад 400 наукових публікацій, 7 монографій, двох довідників, 40 винаходів, лауреат двох державних премій у галузі науки і техніки.

Велика і неоціненна заслуга академіка Олега Романіва в тому, що 1989-го року він зумів відновити у Львові Наукове товариство ім. Шевненка, яке прагнув наблизити до рівня колишнього розквіту і величі. Тут він налагодив випуск таких видань: "Хроніка НТШ", "Вісник НТШ, багатьох томів серії "Українська бібліотека "НТШ"... З його ініціативи побачила світ пропам'ятна книга "Сокальська гімназія", він головний редактор четвертого тому історично-мемуарного збірника "Надбужанщина", в якому вміщено чимало актуальних матеріалів про наш Прибузький край і, зокрема, Сокальщину. Ця книга, на жаль, стала останнім виданням, яке вийшло під його безпосередньою орудою.

Академік Олег Романів був з 1998 року Почесним громадянином Сокаля.

Від нас назавжди відійшов великий патріот України - людина надзвичайної ерудиції і широкого діапазону знань. Тож глибоко сумуємо з приводу цієї болючої втрати разом з його родиною, друзями, знайомими.

Олег СОЛОДЯК, Ігор ВОЙТОВИЧ, Петро САВЧУК, Марія ХРИСТИНИЧ, Іван ВАШКІВ, Любов ОМЕЛЯШ, Роман МОНАСТИРСЬКИЙ, Лариса ФАРИН, Марія ГРИНЮК, Іван ТИМОШИК, Зіновій СТОНИЦЬКИИ.