Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua                             /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Обговорити на форумі

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 
Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

ст. 57

відновлення незалежності України 30 червня 1941р. Відділення зовнішньої пропаганди Політичної служби ОУН видало документ, в якому говорилося, що уряд повинен існувати, бо удар по ньому «буде трактуватися українським народом як ворожий акт німецького рейху проти ідеї української державності». У відповідь німецька армія отримала наказ арештовувати «агітаторів» ОУН – Бандери. Такі накази різним групам військ повторювалися періодично, а 23 листопада 1941р. німецька поліція безпеки отримала наказ: «Усі активісти руху Бандери повинні бути негайно заарештовані і після ґрунтовного допиту таємно страчені». 113
На початку липня 1941р. німецька окупаційна влада розігнала утворене ОУН (Б) 30 червня 1941р. у Львові Державне правління на чолі з Ярославом Стецьком і більшість його членів було ув’язнено. 15 вересня 1941р. гестапівці арештували 300 членів ОУН. 15 провідників ОУН були розстріляні. 8 січня 1942р. німці заарештували Міністра лісів в Уряді Ярослава Стецька, вченого, політичного і громадського діяча, уродженця с. Реклинець Андрія П’ясецького. Під час перебування у Львівській тюрмі А. П’ясецький тяжко захворів на тиф. Існувала надія на його звільнення. Однак у відповідь на вбивство українськими підпільниками німецького офіцера поліції Сендеги, німці розстріляли в Галичині близько 100 заручників, зокрема  28 в’язнів у Львові. Серед розстріляних з 25 по 27 листопада 1942р. на схилі Кортумової гори за Янівським цвинтарем  обірвалося життя Андрія П’ясецького. 12 липня 1990р. відбулося освячення могили розстріляних в’язнів.
У січні 1943р. німці арештували політв’язня польських тюрем і концтабору Береза Картузька, одного з організаторів бойових груп «Вовків» на Волині (1937р.), командира Лозового козацтва на Поліссі (1939р.), повітового керівника Белзщини Петра Башука. До грудня 1944р. він перебував у концтаборі Аушвіц.
В Україні у вересні 1941р. почалися масові арешти і розстріли членів місцевого державного самоврядування, української поліції й учасників Похідних Груп. В січні 1942р. гестапо арештувало членів Сокальської повітової управи Нестора Ріпецького, Степана Ріпецького, Павла Мигаля, Івана Бойка, повітового провідника ОУН, курінного української поліції Петра Щудла, якого ув’язнили в концтабір Майданек, та десятки активних членів ОУН Сокальщини.114  Через приховування зброї німці розпустили українську поліцію в Сокалі.
Осінню 1941р. німці посилили репресії проти учасників Похідних Груп. Наприкінці 1941р. гестапо арештувало провідника Північної Похідної Групи Миколу Климишина, а його наступника Дмитра Мирона «Орлика» німецькі агенти вбили в Києві у 1942р. Загинув провідник Житомирського окружного Проводу ОУН, учасник Північної Похідної Групи ОУН Мусій Микола «Муха», уродженець с. Борятин. Його розстріляли 19.06.1944р. радянські «визволителі» за вироком ВТ 1-го Українського фронту в с. Кошляки Тернопільської області.Щоб не втрачати кадрів, Провід ОУН дозволив учасникам Похідних Груп повертатися додому. Залишалися лише члени Груп для підпільної роботи. Не всі учасники Похідних Груп повернулися. Наприклад, з 35 членів Похідних Груп з с. Борятин, які в червні 1941р. вирушили на Схід, гестапівці арештували Палюшинського П., Шалату І., Величка І.,                 Харка П. Не повернулися до села (їх доля невідома) Мусій І., Палюшинський І., Харко В.115 
У містах і селах України появилися листівки із закликом від імені революційних сил до боротьби за державність України за підписом Легенди (Крайовий Провідник ОУН). Бойові відділи ОУН, сформовані Іваном Климівим «Легендою», нападали на військові відділи НКВС при їх відступі, брали участь у звільненні в’язнів на вул. Лонського і Замарстинівській у Львові, вбивали німецьких таємних агентів. За характеристикою сучасників,  Крайовий Провідник ОУН Климів «Легенда», уродженець с. Сілець, організатор революційного підпілля, був вимогливим до себе, твердим у виконанні обов’язків, справжнім новітнім лицарем без страху і догани. Національні інтереси ставив завжди вище, волів віддати життя у боротьбі за свободу»…116  Під час зустрічі з головою Державного Правління Ярославом Стецьком Іван Климів звітував про готовність збройно підтримати Державний Акт 30 червня.117  Голова Державного Правління Я. Стецько високо оцінив заслуги                     І. Климіва . «Легендарний уже тоді Легенда, проклямації якого, чудесні формою і змістом, про творення армії, підписані як Головнокомандуючим Збройних Сил, мали щось з епохи Хмельниччини; одного із них у нашій добі я його уважав і уважаю»,118  - писав Я. Стецько. За революційні і організаційні заслуги І. Климіва 5 липня 1941р. призначено Міністром політичної координації державного уряду, увільнивши його від обов’язків Крайового Провідника ОУН. 24 липня 1941р.                          І. Климів звітував про проведену роботу по створенню підпільної мережі ОУН на теренах Східної України (в Житомирі, Києві, Харкові, Дніпропетровську, на Волині…). Загинув Іван «Легенда» геройською смертю 4грудня 1942р.,


ст. 57
 

 

 

 

 

 

додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове. 8-066-37-90-464