Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua                             /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Обговорити на форумі

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

 
Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
Нечай Богдан

 

cт. 147

Останніми роками польський уряд, польські історики намагаються більш об’єктивно підходити до налагодження взаємостосунків між двома народами-сусідами. В Києві між Україною і Польщею підписано широкомасштабний договір про співробітництво.
Поляки повинні вибачитися за ті кривди, які вони заподіяли нашим батькам і дідам на їхній рідній землі, дозволити повернутися українцям на свої споконвічні землі і надати компенсацію на відбудову знищених господарств, громадських споруд, церков і пам’ятників української культури на землях Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини і Сокальського Закерзоння.
Наша незалежна українська держава теж мусить потурбуватися про долю своїх синів і дочок, насильно виселених із споконвічних українських земель на західні землі Польщі.

ДЕМОГРАФІЯ СКОРБОТИ КОРІННОГО

УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ СОКАЛЬЩИНИ


Найбільш масовим репресіям каральних органів НКВС-НКДБ, гестапо, польської МО, ВП і банд АК піддавалися західні українці: священики, вчителі, службовці, національно свідомі селяни, переважна частина яких підтримувала український визвольний рух. Всі три окупаційні режими зі звірячою жорстокістю вбивали, нищили українське населення Західної України. Жертвами цих наїзників стали тисячі мирних мешканців Сокальщини і членів національно-визвольного руху ОУН-УПА.
Якщо спочатку німці намагалися обережно поводитися з українським населенням Галичини та переважно спрямовували репресії проти комуністів і євреїв, то вже наприкінці 1941 р. все населення України стало жертвою колективної відповідальності. Після кожного  саботажного акту гестапо проводило масові арешти і розстріли  українців. У 1943 р. за напад партизанів на концтабір німці  розстріляли, як заручників, отця Олександра Ковалевського і більше сотні жителів села Княже.
Не менші звірства щодо  української інтелігенції, священиків, вчителів, службовців і мирних жителів чинили польські банди  Армії Крайової і каральні органи польської окупаційної влади. У 1943 р. банда Армії Крайової замордувала в Перемишлі уродженця Сокаля, священика Кнейчука Ярослава. Поляки вбили о. Голічека Івана з Осердова, замордували війта з Белза Павлюка Омеляна. В польському концтаборі Явожно було ув’язнено в 1947 р. православного священика з с. Пісочне Повстюка Євгена, греко-католицького священика, уродженця Великих Мостів Менцінського Юрія і десятки національно-свідомих українців.
Восени 1945 р. радянська влада почала переслідувати УГКЦ, підготовляючи грунт для проведення у 1946 р. Львівського псевдособору. Священиків, які відмовлялися переходити на православ’я, позбавляли парафій, їх арештовували і висилали на спецпоселення. За відмову перейти на православ’я агенти МДБ арештували у 1949 р. декана Сокальського деканату о.Нечая Степана, уродженця Волиці Комаревої. Під час відправлення в Сибір він помер у вагоні. Похований у м.Фастів Київської області. На 10 р. ВТТ засуджено греко-католицького священика с.Спасів Кошеля Степана. 23 червня 1941р. три солдати НКВС забрали з церкви греко-католицьких священиків о. Мартина Миколайчика і о.Івана Петригу. Їх вивели за село разом з синами Теофілом і Володимиром і там розстріляли.
Всі три окупанти, в першу чергу, нищили еліту нації: священиків, представників інтелігенції, вчителів, державних службовців, активістів громадських організацій. Від рук польських, німецьких, радянських окупантів, за неповними даними, на Сокальщині загинуло – 10 , засуджено – 23, померло в тюрмах і таборах – 3 священослужителі.
 Втрати представників української інтелігенції і громадських активістів становлять 13 чол. убитими, 23 засудженими, 7 померлими в тюрмах і таборах.
Десятки священнослужителів, членів секти «Свідків Єгови», представників інтелігенції і громадських активістів, в першу чергу «Просвіти», були виселені на спецпоселення у східні регіони Радянського Союзу.
Під час масових облав, які у 1941-1947 роках проводили гестапо, загони НКВС і солдати ВП, МО, найбільше загинуло мирних жителів у таких селах: Войславичі – 32 чол., Княже – 156 чол., Перв’ятичі – 32 чол., Піддубне – 29 чол., Сілець – 55 чол., Шпиколоси – 21 чол., Хлівчани – 26 чол., Городиловичі – 18 чол., Ліски – 33 чол. Імена ще 53 жителів с.Ліски, замордованих польською бандою АК «Басая», встановити не вдалося. (Імена невинних жертв окупаційних режимів опубліковані в Поіменних списках…)
Загальні втрати цивільного українського населення Сокальщини у 1920-1990 роках складають 828 чол. вбитими, 211 засудженими, 68 замордованими у тюрмах і таборах.
(Таблиця 5 «Невинні жертви окупаційних режимів українського населення Сокальщини у 1920-1950 рр.»)
Встановлено, що бандами АК і каральними органами Польщі у 1920-1950-х  роках було убито – 168 чол., засуджено – 29 чол., замордовано в тюрмах і таборах – 3 чол.;
 гітлерівськими окупантами: убито – 248 чол., засуджено – 17 чол., замордовано  в тюрмах і таборах – 19 чол.;
радянськими органами НКВС-НКДБ і МВС-МДБ убито – 412 чол., засуджено – 165 чол., загинуло в таборах і тюрмах – 46 чол. цивільного населення.


cт. 147
 

 

 

 

 

 

додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове. 8-066-37-90-464