Внутрішні води.
І.І.Стасюк. Сокальщина. Природа і господарство.
– Львів. ВТНЛ.- 1999.- 52с.
По території Сокальського району тече багато річок, які належать
до басейну Західного Бугу, а також стави та водосховища.
Ширина річкових долин в середньому – 0,5-2 км., схили їх
низькі і пологі. Заплави найчастіше заболочені, лучні або
чагарникові. Русла річок помірно звивисті, нерозгалужені.
Ширина річок у межень — 3-5 м, а на р. Західний Буг — 40-70
м. Звичайна глибина річок становить 0,3-2,5 м, а в плесах
досягає 5-10 м. Середні похили річок незначні, внаслідок чого
швидкість течії також невелика — 0,5-0,6 м/с.
За своїм режимом річки району належать до типу рівнинних,
живлення змішане, з переважанням снігового та дощового. Характерним
у режимі річок є яскраво виражена весняна повінь, досить висока
межень, яка переривається літніми та зимовими паводками.
Процеси льодоутворення на річках району звичайно починаються
в кінці листопада — на початку грудня. У теплі зими льодовий
покрив нестійкий. У кінці лютого в першій декаді березня починається
танення льоду — весняний льодохід, він триває 3-5 днів.
Рівень води на більшості річок підвищується ще при льодоставі
(у кінці лютого — на початку березня). Майже щороку бувають
весняні розливи річок. Літні дощові паводки припадають на
кінець червня — липень.
Західний Буг — права притока Вісли. Довжина
— 815 км (у межах району — 50 км). Площа басейну — 173 300
км2, падіння річки — 0,3 м/с. Це типово рівнинна ріка з низинними
берегами, замуленим дном, несталим режимом течії. На всьому
протязі Західний Буг то звужується, то знову розширюється.
Глибини в середньому незначні — 1,5-3 м. Річка часто виходить
з берегів, затоплюючи великі площі. Правий берег крутий, високий
(Поториця-Сокаль). Лівий — низький, рівнинний, заливається
водою весною і літом.
Щоб запобігти розмиванню ріки, необхідно споруджувати міцні
і високі захисні дамби, греблі, шлюзи. Все це дозволило б
підняти рівень води, створити умови для судноплавства по Західному
Бугу, в районі Львівсько-Волинського вугільного басейну (греблі
частково збудовані поблизу м. Червоноград).
Західний Буг у межах району практично не замерзає, що спричинено
викидом у нього теплих вод Добротвірської ДРЕС. До будівництва
електростанції річка замерзала на короткий час. До того ж
товщина льодового покриву була невелика. Скресання льоду починалося
на початку березня.
Однією з лівих приток Західного Бугу є річка Рата,
яка тече від м. Рава-Руська, через м. Великі Мости, с. Сілець
у напрямі до м. Червонограда. Течія Рати надзвичайно повільна,
тому на її дні відкладається багато наносного матеріалу. Річка
тече між високими берегами і в с. Сілець і с. Межиріччя впадає
у Західний Буг. Довжина Рати — 76 км, площа басейну — 1,790
км2, падіння річки — 1,2 м/км. Права притока р. Рати — річка
Свиня довжиною 45 км, площею басейну 512 км2, падіння — 1,5
м/км.
Лівими притоками є р. Солокія, Варяжанка.
Перша — починається поблизу м. Угнів, тече через м. Белз і
поблизу Червонограда впадає в Західний Буг. Варяжанка починається
біля населеного пункту Варяж (Новоукраїнка) і там, де землі
Сокальського району межують з Волинню впадає у Західний Буг.
Правою притокою є р. Білий Стік, яка бере початок у сусідньому
Радехівському районі, а між селами Волиця, Комарева, Поториця
впадає у Західний Буг.
В окремих селах зустрічаємо стави, де розводять дзеркального
коропа, а поблизу сіл Теляж, Скоморох є водосховище Сокальського
заводу штучного волокна. Водосховище полюбили дикі лебеді.
назад
|
Наш
край / 
